Літургія святого Іоанна Златоустого

Розмір: 57.3 Mb

Матеріал надано користувачем: Library Resources (libres3)

Опис


Великі циклічні твори К. Стеценка, написані для церковних відправ, нині виконуються і в концертах як цикли, і окремими частинами. Концертне виконання та фонозаписи дають змогу глибоко відчути органічну цілісність художньої концепції композитора, особливості авторської інтерпретації та осягнення ним унікального генетичного коду істової народної молитовності, як в мелодико-інтонаційних узагальненнях, так і способах виголошення слова. У цьому диску - виняткова увага до виразності хорових проголошень та збережених традицією дяківських і священицьких псалмодійних розспівів, що єднають піснеспіви.

Другу Літургію св. Іоанна Золотоустого, написану в Тиврові 1910, вирізняє лірична концепція музичного циклу. Її виявляє вже Перший антифон "Благослови, душе моя, Господаде пластика пісенного наспіву так природно поєднана з високою молитовністю. Антифон належить до найпопулярніших піснеспівів Стеценка, є уособленням його авторської творчої манери. У цьому літургічному циклі він не лише прогнозує ліричну концепцію автора, але й становить важливе інтонаційне джерело тематизму. Уводячи (після Малої єктенії) музичний матеріал Першого антифону до Другого - "Хвали, душе моя, Господа- композитор майже без змін поновлює його звучання, але ставить у інший контекст - застереження "Не насійтеся на князів..." та урочистого провіщення "Воцариться Господь". Зіставлення контрастних образів - динамізуючий чинник в розвитку Літургії. Завдяки цим контрастам композитор зміг надати піснеспіву "Единородный Сине" характеру світлого пастельного епізоду: оповідальний спосіб подання тексту композитор поєднує з наспівними інтонаціями, колористикою м'якої гармонії, імітаційними перегуками та глибокими органними пунктами. У свою чергу такий проникливо світлий епізод став належним контрастним тлом для Третього антифону "У Царстві Твоїм". Музика сповнена несказанної скорботи. Темний тональний спектр, низький регістр жіночих голосів, перевага декламаційних тужливих інтонацій промовисто трагічні. "Святий Боже " - подібний до фольклорних мелодій. Він звучить самодостатньо і в триголоссі жіночих партій, і з контрапунктом тенорових голосів, і в канонічній імітації жіночого хору чоловічим. Важливим смисловим чинником у завершенні Першої частини Літургії (після читання Апостола) є глибинно-істовий спів "Алилуя" - наспів подібний до магічних святощів, гімнів предковічної давнини: тричі повторений він набуває щораз нової снаги. Пружне дзвінке славлення "Слава Тобі, Господи" урочисто завершує першу частину Літургії.

В другій частині відправи після динамічної "Потрійної Єктенії" контрастно постає ліричний аспект. "Херувимська" сприймається як момент містично-мрійного споглядання. Плавний вільний рух мелодичних ліній утворюють прозоре тло, на якому виразно звучить тендітна лейтпоспівка сопрано, уособлюючи неземну ніжність небесного співу. "Вірую" - наймасштабніша частина Літургії, що постала на основі одного з головних християнських догматів. Щоб виразно проінтонувати словесний текст, композитор застосував різні техніки хорової декламації, що дало змогу митцеві створити монументальну, кульмінаційну побудову, динамічно розкрити інформативно великий сакральний масив тексту догмата. "Отче наш " - центральний епізод в Літургії. Шестиголосе хоральне звучання на тонічній педалі, де мелодичний рух починається з вершини, м'яко вбирає колоритну гармонію і одразу створює особливий настрій -довіри і смирення. Стеценко обирає дуже прості засоби. Одноголосні фрагменти та поліфонічне розростання - єдині відступи від максимально мовно-виразного декламаційного інтонування хором тексту Господньої молитви, відтвореної з високим пієтетом. Декілька наступних піснеспівів представляють сферу життєствердження. Хоча між ними є й піснеспів сумовито ліричної вдячності Господові "Нехай повні будуть уста наші' де розспів отримує характерний драматичний розвиток в середній декламаційній побудові. Завершують цикл "Нехай буде благословенне" і "Слава Отцю і Сину".

Цілісна композиція К. Стеценка Літургія св. Іоанна Золотоустого - монументальний цикл на основі великої драматичної колізії, втілена з високою художньою силою. Відтворюючи мистецьку концепцію грандіозної драми, композитор оперував багатоманітними засобами, різними техніками письма, вибудував динамічну драматургію, яка сприяла різноаспектному і цілісному розгортанню художньої ідеї, втілювала нові критерії й творчі принципи полисенкової генерації українських композиторів.

Л. Пархоменко доктор мистецтвознавства, професор

Файли


01 Дорожка 1.wma wma (4.9 Mb)

02 Дорожка 2.wma wma (3.1 Mb)

03 Дорожка 3.wma wma (1.4 Mb)

04 Дорожка 4.wma wma (3.9 Mb)

05 Дорожка 5.wma wma (2.4 Mb)

06 Дорожка 6.wma wma (1.1 Mb)

07 Дорожка 7.wma wma (2.4 Mb)

08 Дорожка 8.wma wma (2.6 Mb)

09 Дорожка 9.wma wma (2.6 Mb)

10 Дорожка 10.wma wma (2.5 Mb)

11 Дорожка 11.wma wma (4.1 Mb)

12 Дорожка 12.wma wma (629.9 Kb)

13 Дорожка 13.wma wma (5 Mb)

14 Дорожка 14.wma wma (4.9 Mb)

15 Дорожка 15.wma wma (1.6 Mb)

16 Дорожка 16.wma wma (3.1 Mb)

17 Дорожка 17.wma wma (2.7 Mb)

18 Дорожка 18.wma wma (810.8 Kb)

19 Дорожка 19.wma wma (653.3 Kb)

20 Дорожка 20.wma wma (1.2 Mb)

21 Дорожка 21.wma wma (1.2 Mb)

22 Дорожка 22.wma wma (2.2 Mb)

23 Дорожка 23.wma wma (740.8 Kb)

24 Дорожка 24.wma wma (1.5 Mb)

9334789.jpg jpg (48.5 Kb)

Літургія.txt txt (4.4 Kb)

Подібні твори


Всенічна Всенічна

Стеценко Кирило

Панахида Панахида

Стеценко Кирило

Коментарі