Азербайджанці

Азербайджанці - тюркомовний народ, основне населення Азербайджану і північного заходу Ірану (Іранського Азербайджану). Загальна чисельність — понад 29 мільйонів осіб.

Мова. Азербайджанська мова належить до огузької групи тюркської групи алтайської сім'ї мов.

Етногенез. У формуванні азербайджанців брало участь стародавнє населення Атропатени та Кавказької Албанії, що з часом асимілювалось із скіфами, хазарами, печенігами та іншими племенами, а в 11-13 століттях з тюркомовними народами (огузами та ін.).

Як етнографічні групи серед азербайджанців виділяються падари, айруми, шахсевени, афшари, карадагці, карапапахи.

94 % азербайджанців — мусульманишиїти, 6 % — суніти.

За переписом 2001 року азербайджанців в Україні налічувалося 45,2 тис. осіб, основна частина яких проживає у містах. Переселення азербайджанців на територію України не спричинено історичними традиціями, тут переважали міграційні процеси, що мали передусім економічний характер. Значний вплив на цей процес робила напруга у місцях міжетнічних конфліктів. До того ж, свій внесок у зростання чисельності азербайджанської етнічної групи робить й багатодітність сімей. 26,7 тис. азербайджанців вважають рідною мову своєї національності, 9 тис. — російську, 2,3 тис. вільно володіють українською.

Кухня. У традиційній азербайджанській їжі як і раніше перевага віддається національним видам хліба, різноманітним молочним продуктам. Святковим блюдом уважається плов з рису із приправами з м’яса, риби, овочів і фруктів. М’ясні блюда заправляють каштанами, курагою, зеленню. Поширеною стравою також є долма (різновид голубців).

Традиції. З часом змінилися строгі патріархальні традиції, що регулюють суспільне й сімейне життя населення Азербайджану. Пішли в минуле звичаї, що принижували становище жінки в родині, підпорядковували її життя батькові, старшому братові, чоловікові.

В Азербайджані збереглися національні традиції проведення свят. Так, 21-22 березня обов’язково відзначають стародавній Новий рік — новруз-байрам: уночі молодь розпалює багаття, ряжені ходять по будинках з поздоровленнями, у кожній родині влаштовують щедрі частування. У дні курбан-байраму (свято жертвоприносини) і оруджлуга (день завершення мусульманського поста) прийнято роздавати милостиню, поздоровляти старших, поминати померлих предків і відвідувати їхні могили.

Нині в 15 областях України діють національно-культурні товариства азербайджанців, у 8 областях — недільні школи з вивчення азербайджанської мови і літератури. З 1998 року в Києві виходить часопис «Голос Азербайджану» (азербайджанською та українською мовами).

Найвідоміші представники


Анар Анар

1938 — наші дні

Ібрагімбеков Рустам Ібрагімбеков Рустам

1939 — наші дні

Гусейнов Григорій Гусейнов Григорій

1950 — наші дні

Вугар Карадагли Вугар Карадагли

1966 — наші дні

Гідаят Гідаят

1944 — наші дні

Раміз Ровшан Раміз Ровшан

1945 — наші дні

Вагіф Самедогли Вагіф Самедогли

1939 — наші дні

Сара Огуз Назірова Сара Огуз Назірова

1944 — наші дні

Афаг Масуд Афаг Масуд

1957 — наші дні

Камал Абдулла Камал Абдулла

1959 — наші дні

Ібрагімбеков Рустам Ібрагімбеков Рустам

1939 — наші дні

Ельчин Ельчин

1943 — наші дні

Анар Анар

1938 — наші дні

Гашам Наджафзаде Гашам Наджафзаде

1959 — наші дні

Твори