Волиняни

 

Волиняни - східнослов'янське населення, що жило на території Волині.

Етимологія. За версією Олексія Шахматова, назва “Волинь” походить від німецького “walhōs” - готський, давньо-верхньо-німецького “walah, walh,” - іноземець, середньо-верхньо-німецького “walch” - чужий, кельт, представник романських народів, середньо-нижньо-німецького “wale” - іноземець, які, в свою чергу, походять від кельтського етноніма “Volcae”, згаданого у творах Цезаря, споріднені з назвами Вельс, гели, Галлія.

Згадки. У другій половині Х століття Баварський анонім повідомляє, що у волинян було 70 міст. Арабські історики Аль Масуді та Ібрагім ібн Якуб писали, що волиняни (валінана) були могутнім племенем, якому підкорялись інші племена. Головними містами називають Волинь, Червен, Бужськ. На початку 9 століття у волинян панували феодальні відносини.

У 918 році князь Володимир Святославич підкорив населені волинянами Червенську і Перемишльську землі: “Пішов Володимир на ляхів і зайняв їх городи — Перемишль, Червен та інші городи, які і до цього дня є під Руссю”. Володимир пішов далі, у землі Польщі. У Галицько-волинському літописі згадуються похід Володимира у польські землі: “інший князь не входив у землю лядську так глибоко, окрім Володимира Великого, який охрестив землю”. Після вдалого походу Володимир Святославич переніс столицю Волинської Русі з Волині до міста Володимир. Із створенням нової столиці була пов'язана нова форма правління. Волинська земля отримала назву Волинське князівство, владу в якому тримали сини Володимира — спочатку Борис, потім Всеволод.

Діяльність. Волиняни займались землеробством, промислом та різноманітними ремеслами (обробкою заліза, гончарством та ін.).

Волиняни зберігали в одязі давні звички,традиції. Сермяги носили брунатого кольору, часом також білого або чорного, обшиті біля коміра, на рукавах та біля кишень червоними нитками. Носили також червоні пояси та суконні або баранячі шапки, обшиті також шнурами. Сермяги мали також каптурі, які в дощову погоду одягали на голову. З взуття носили чоботи. Жінки носили чоботи на високих каблуках червононо або як подолянки жовтого кольору. Спідниці носили кольорові, в клітинку, клітинка була зелених, жовтих або червоних кольорів. Інколи замість цілої спідниці носили дві плахти: одну ззаду і одну спереду. Дівчата на голові носили квіти, а жінки кольорову хустку або намітку, вишиту на кінцях. Сорочки біля коміра та на рукавах вишивали білими, небесними або червоними кольорами. В свята поверх строю одягали бекешу з блакитного сукна.

Хати на Волині були переважно з дерева,поліплені глиною та побілені в білий колір.Хати мали призьбу та були оточені земляним плотом (там де було мало лісу) чи дубовим тином. Церкви на Волині були трьохкупольні. Вози на Волині запрягали трьома або чотирма кіньми.

Твори