Древляни

 

Древляни, тепер поліщуки, - східнослов'янське плем'я, що у 4-10 ст. жило на Поліссі. На півночі їхні землі доходили до річки Прип'яті, а півдні — до річок Здвижу, Тетерева, на сході — до Дніпра, на заході — до межиріччя Случу й Горині. Констянтин VII Багрянородний писав у трактаті “Про управління імперією”, що на півдні древляни межували з половцями. Найбільші міста: Іскоростень (нині — Коростень), Мическ, Микгород (нині — Радомишль), Вручій (нині — Овруч), Малин. Становили самостійне князівство з центром у Іскоростені.

Промисел. Древляни займались землеробством, скотарством та ремеслами, серед яких залізоплавлення, виготовлення пряслиць з шиферу та інші.

Згадки. У 884 році князь Олег підкорив древлян, але після його смерті у 912 році вони звільнились від влади Києва. Однак, у 914 році князь Ігор повернув плем'я у свою владу, хоча і залишив їхнього князя. У 942 починаютьсяч збройні сутички та постання. Спроба князя Ігора у 945 році повторно зібрати данину закінчилась повстанням та загибеллю князя. Є легенда, у якій сказано, що після смерті Ігора до його дружини Ольги сватався древлянський князь Мал. Та Ольга знищила сватів, пішла війною на Іскоростень та ліквідувала Древлянське князівство. Східну частину земель із центром у Вручії було включено до складу Київського князівства. 
Востаннє древляни згадуються у “Повісті врем'яних літ” у записі, датованому 1136 роком, коли князь Яромолк, син Володимира Мономаха, подарував їхню землю Десятинній церкві.

Твори