Уличі

 

Уличі - східнослов'янське плем'я, що населяло пониззя Дніпра від ріки Рось до Чорного моря у межах розселення антів, нащадками яких були уличі та тиверці. Межували на сході з тюрками, на заході — з тиверцями, на північному заході — з полянами.

Етимологія. Василь Татищев зіставляв назву “уличі” із давньоруською назвою річки Оріль, яку в ХІІ столітті називали Угол. Останні дослідження доводять походження етноніма “уличі” від “угличі”, що прив'язує до географічного поняття “угол” (кут). Ще одну версію виводять від зафіксаваних у “Повісті верм'яних літ” термінів “суличі”, “посуличі”, що доводить зв'язок племен із Наддніпрянщиною: “и бѣша сѣдяще Улицѣ по Днѣпру вънизъ, и по сем преидоша межи Богъ и Днѣстръ й сѣдоша тамо”. За 922 рік читаємо: “Игорь же седяще в Києве княже и воюя на Древляни и на Угличе”.

Згадки. Уличі були великим угрупуванням, як зазначається в пам'ятці ІХ століття “Боварський географ”, народ мав понад 300 міст на Дністрянсько-Дунайському межиріччі.


Уличі були у добрих стосунках з тиверцями, ворогували з полянами і Київським князівством. Збереглися згадки про війну князя Олега з уличами у 885 році.

У новгородських літописах оповідається пр обій князя Ігоря з уличами та древлянами. Уличі довго боронилисб, їхня столиця Пересічень трималась три роки, але впала у 940 (6448) році. Уличі змушені були платити данину Ігорю, яку він відступив своєму воєводі Свенальду. Після 942 року плем'я уличів увійшло до складу Киїівської Русі. Після 942 року згадок про плем'я не було. Є припущення, що під тиском половців частина племені у 12 столітті переселилась на північ, між Случчю і Бугом, до Болоховської землі, звідки і тримали назву болохівці. За іншою версією, просуваючись до Карпат, уличі асимілювались з гуцулами та передали їм свою назву - “улуці”.

Твори