Гнатишак Микола

1902 — 1940

Гнатишак Микола Леонтійович
(5 грудня 1902 — 8 листопада 1940)
Літературознавець, критик

Народився Микола Леонтійович Гнатишак 5 грудня 1902 р. в м.Перемишлі в сім'ї вчителя гімназії, але рід його походив із Самбора, галицького міста, яке мало культурні традиції. Середню освіту здобував у Бродах та Станіславі. Як багато юнаків Галичини, брав участь у визвольних змаганнях українського народу, і з Українською Галицькою Армією перейшов Збруч, а потім деякий час працював на Наддніпрянській Україні. В 1921 р. повернувся в рідні краї, а батько залишився в Україні, де був репресований. Вирвався він звідти важко хворим і помер у 1933 р. Микола ж після повернення в Галичину вирішив для продовження навчання поїхати до Праги, закінчив Карлів університет і в 1927 р. здобув науковий ступінь доктора філософії і літературознавства. Деякий час жив у Берліні, де поглиблював свої знання і працював на посаді асистента Українського наукового інституту. Про його наукові заняття того часу свідчить, зокрема, стаття німецькою мовою "Історія літератури в Україні", вміщена у славістичному щорічнику "Jahrbucher fur Kultur und Geistegeschiehte der Slaven , (Брeслау, 1929, N3).

З поверненням у 1931 р. до Львова розгортається особливо плідна наукова та літературно-критична діяльність М.Гнатишака. Він викладає у Львівській греко-католицькій духовній семінарії, стає одним із чільних співробітників католицького журналу "Дзвони" та тижневика "Мета". Десятки його статей та рецензій з'являються на сторінках "Дзвонів" і "Мети", часописів "Рідна мова" та "Наша культура", що виходили у Варшаві під редакцією І.Огієнка. Але цю плідну роботу перервала війна. Після вступу радянських військ у Галичину М.Гнатишак у грудні 1939 р. разом з дітьми, дружиною і матір'ю перебрався до Чехословаччини й оселився в Празі. Є відомості, що на початку 1940 р. йому запропонували посаду лектора Віденського університету. Як член Українського історично-філологічного товариства, до якого був прийнятий ще в 1930 р., перед поверненням до Львова, тепер він розгортає нові плани наукових досліджень, вносить дух ініціативи в його роботу. Але до Гнатишака вже підкралася невиліковна хвороба — рак. І свій нарис з історії української літератури він, уже важко хворий, диктував матері. Встиг закінчити вступ, в якому виклав методологічні засади своєї "Історії...", обґрунтував принципи періодизації та написав розділи, в яких охоплено розвиток літератури періоду Київської держави...

Помер учений 8 листопада 1940 р. в лікарні м. Лібштадт недалеко від Дрездена, де й похований.

джерело

На сайті доступні твори:
Історія української літератури

Видання та твори


Коментарі