Олесь Досвітній

1891 — 1955

Олесь Досвітній (Скрипаль-Міщенко Олександр Федорович)
(8 листопада 1891 - 3 березня 1955)
Письменник

Народився 8 листопада 1891 року в повітовому містечку Вовча (теперішній Вовчанськ) на Харківщині в багатодітній сім'ї дрібного крамаря. Початкову освіту здобув у земській чотирирічній школі, екстерном закінчив гімназію, вступив на фізико-математичний факультет Петербурзького університету, звідки був виключений як активний учасник революційного руху. У роки першої світової війни перебував рядовим на фронті. За революційну агітацію в царській армії був засуджений до страти, але втік за кодон. У Сан-Франціско став кореспондентом соціал-демократичної газети "Нова рада". На рідну землю повернувся 1918 року. Через рік вступив до КП(б)У, працював редактором газети "Галицький комуніст". За пропагандистську роботу на Галичині потрапив до варшавської в'язниці. У березні 1920 року відбув на Велику Україну. Його твори видавалися російською, англійською, німецькою та іншими мовами. 7 грудня 1933 року помічник уповноваженого слідчої групи секретно-політичного відділу ДПУ УРСР Гольдман, розглянувши матеріали, що звинувачували Досвітнього О. Ф. у "приналежності до української контрреволюційної організації, яка намагалася повалити Радянську владу", ухвалила: "вибрати запобіжним заходом проти уникнення ним суду і слідства - утримання під вартою в спецкорпусі ДПУ". 19 грудня 1933 року Досвітнього заарештовано в Харкові. Слідство вів уповноважений ДПУ УРСР Грушевський, який до згаданих звинувачень додав "участь в терористичній діяльності", зокрема підготовку замаху на Постишева. На черговому допиті 29 грудня 1933 року Досвітній "визнав" себе приналежним до контрреволюційної організації, а 10 січня 1934 року звернувся до слідчого із заявою, де засуджував свої "злочини" і просив дати можливість "відданою роботою на соціалістичному будівництві довести свою відданість великій справі партії і Радянської влади". В обвинувальному висновку слідчий запропонував судовій "трійці" ув'язнити підсудного у виправно-трудові табори на 10 років. Заступник прокурора ДПУ УРСР наклав свою резолюцію, в якій запропонував розстріл. Судова трійка на закритому засіданні 23 лютого 1934 року підтримала "вищу міру соціального захисту". 3 березня 1934 р. колегія ОДПУ винесла вирок - розстріл. Акту про виконання вироку у справі не виявлено. На клопотання дружини письменника і за протестом прокурора військовий трибунал Київського військового округу 25 травня 1955 року скасував постанову колегії ОДПУ від 3 березня 1934 року і справу припинив через відсутність складу злочину.

джерело

На сайті доступні твори:
Він і вона
Жебрачка

Видання та твори


Він і вона Він і вона

Олесь Досвітній

Жебрачка Жебрачка

Олесь Досвітній

Коментарі