Захер-Мазох фон Леопольд

1836 — 1895

Леопольд фон ЗахерМазох народився 27 січня 1836 року на сучасній вулиці Коперника в самому центрі Львова.

Став автором таких творів:

Демонічні жінки:
Асма
Власта
Вторая молодость
Женщина-сирена
Живая скамья
Подруги
Рыжие волосы
Теодора

Новели російського двору:
Амур с капральской тростью
Венера и Адонис
Дамская дуэль
Дидро в Петербурге
Женщина на сторожевом посту
Искусство стать любимым
Немилость любой ценой
Нерон в Кринолине
Только мертвые больше не возвращаются

Шахиня:
Дочь Петра Великого
Тайны горностая
Елизавета и Фридрих Великий
Венера в мехах
Странник
Губительница душ
Український Йов

Захер Мазох першим відкрив світові реальне життя простих людей Західної України, тоді частини АвстроУгорської імперії. Вважаючись австрійським письменником і здобувши всезагальне визнання, він, зокрема, з нагоди 25ліття своєї літературної діяльності скаже: "До того часу, поки Господь дарує мені життя і здоров'я, матиму мужність боротися за нашу країну й український народ".

Спочатку перспективний науковець, а згодом ­ відомий журналіст і письменник. Автор комедій, новел, повістей та романів. Творець властивого багатьом його творам образу "демонічної жінки з нагайкою", котра усіляко підпорядковує собі представників сильної статі. Варте уваги: жінки, котра верховодить не духовно, а має право на владу з добровільної згоди чоловіка, жінки, котра сягає такого рівня самоцінності, який мужчині, на погляд письменника, взагалі недоступний. Добрий психолог, тонкий знавець перверсійної (інакше кажучи, збочинської) пристрасті. Доброзичливо визнаний багатьма славетними письменниками - Генріком Ібееном, Емілем Золя, Віктором Гюго, гі де Мопассаном та іншими. Володар французського ордену Почесного легіону та подарованого критиками титулу "малороського Тургєнєва".

Загалом людина, чиє ім'я дало найменування окремому явищу в нашому житті, суть якого зводиться до активно­агресивної поведінки в любовному акті жінки та пасивно підпорядкованого мужчини. А означив це явище терміном "мазохізм" віденський психіатр та судовомедичний експерт Ріхард фон КрафтЕбінг у книзі "Нові дослідження в галузі сексуальної психопатії", що побачила світ 1890 року. Спричинило такий погляд вченого те, що "фон ЗахерМазох дуже часто робить цю зовсім недосліджену наукою перверсію предметом зображення в своїх романах та новелах".

 

У Львові його батьки директор Львівської поліції Леопольд Захер та донька професора й тодішнього ректора Львівського університету Франца фон Мазоха, об'єднавши свої прізвища в одне, прожили до часу, поки їхньому єдиному синові Леопольдумолодшому не виповнилося 12 років. Правда, не свідчить про це сьогодні ні меморіальна таблиця, ні якась наша відзнака. Зрештою, не особливо посвячені в біографію письменника і його сучасні земляки.

А втім, саме у Львові та його околицях пробудилася в майбутнього письменника любов до цієї землі та українців. Справа в тому, що малий Леопольд був дуже кволим і хворобливим, психічно неврівноваженим, отож батьки не покладали великих надій на те, що він житиме. Але віддавши сина годувальниці, українській селянці Гандзі в підміське село Винники, вони тим самим врятували його не лише фізично, а й розвинули духовно. Гандзя виходила хлопця, збудила його уяву завдяки постійним мандрам у світ пісень, казок, легенд, прищепила йому любов до української мови. Згодом, уже будучи письменником, Леопольд фон ЗахерМазох багато з почутого з вуст улюбленої годувальниці вплете у канву своїх німецькомовних новел, які подарують йому загальне визнання.

Земляки, правда, бачитимуть його вагу передовсім в іншому. Відомий на той час журналіст і письменник Левко Сапогівський так писатиме в часописі "Зоря" у 1880 році про автора "Дон Жуана з Коломиї", "Капітулянта", "Місячної ночі", "Галицьких образків" та інших творів: "ЗахерМазох перший з чужинців звеличив наш народ з такою любов'ю, якої тяжко навіть межи нашими авторами знайти".

Зі Львова родина ЗахерМазохів переїхала до чеської Праги (де Леопольдмолодший закінчив гімназію та університет), а потім до австрійського Грацу (в якому захистив дисертацію з історії, став приватдоцентом і розпочав літературну діяльність).

У 1860 році Леопольда фон ЗахерМазоха запросили читати лекції з історії у Львівському університеті, що підтверджують також літературні енциклопедії Німеччини та Австрії, розповідає мені викладач кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського держуніверситету ім. Івана Франка, перекладач творів Мазоха українською Наталка Іваничук, якій кореспондент "Дня" і завдячує основною документальною частиною представленого матеріалу. І хоча однозначної думки серед науковців немає, прийняв він запрошення чи ні, усе ж, імовірно, що так, адже часто знаходимо його враження від галицької землі саме дорослого чоловіка, а не хлопчака. І цілком можливо, що саме львівська сходинка була останньою в ЗахерМазоховій кар'єрі науковця та педагога. Хоча відповідь на це запитання можна розшукати лише в особистому архіві письменника, який зберігається у Відні.

Потім був 1872 рік і публікація французькою мовою повісті "Дон Жуан з Коломиї" в популярному паризькому журналі "Ревю дю дьо монд". І саме від часу, коли журнал потрапив до рук читачів, ім'я Леопольда ЗахерМазоха стає сенсаційним не лише в Німеччині, а й усій Європі. Його новели активно друкують, а сам письменник неухильно йде до вершини своєї слави.

Утім, не судилося йому рухатися в творчості "все вище й вище". Того ж року, коли "Ревю дю дьо монд" публікував його "Дон Жуана", Леопольд фон ЗахерМазох одружився з донькою дрібних фабрикантів та своєю палкою прихильницею Авророю фон Рюмслін. Можливо, цей крок був несподіванкою і для нього самого, бо належав до людей, котрі часто закохуються і навіть укладають з окремими коханками кабальні для себе сексуальні угоди, утім не шлюби. Але Аврорі вдалося те, чого не вийшло в інших жінок: Леопольд фон ЗахерМазох став її чоловіком. Марнославна, жадібна до грошей, одягу та візитів у вищі суспільні касти, Аврора також починає писати, взявши собі псевдо "Ванда фон Дунаєва" від героїні Мазохового твору "Венера в хутрі". Згодом вони уже разом підписуються під низькопробними новелками прізвищем ЗахерМазох, не зазначаючи ім'я.

Непомірні вимоги дружини привели письменника до злиднів і змусили зайнятися звичайним заробітчанством, ­ продовжує розповідь Наталка Іваничук. Він опустився до рівня порнографії і почав писати низької літературної якості новели, одягаючи своїх героїнь у колоритні гуцульські кацабейки та хустки і присмачуючи розповідь батогами та канчуками. У той час його й охрестять "батьком однієї перверсії". Довівши Леопольда фон ЗахерМазоха "до ручки", Аврора покине його, залишивши згодом по собі неоднозначну "Повість мого життя", яка користуватиметься серед читачів великим попитом. А сам письменник одружиться з молодшою за нього на 20 років гувернанткою своїх дітей, з якою проте теж не зазнає щастя. Незважаючи на пишномовні некрологи у пресі, колись відомий і славний письменник Леопольд фон ЗахерМазох відійде з життя непоміченим європейською громадськістю. А найбільше у своєму житті він боявся забуття...


(Ярина Коваль,  Джерело - День)

Антоніна Чорнооченко: "Захер-Мазох належить до тих письменників, які писали лише тоді, коли відчували в цьому внутрішню потребу, чиї теми – не результат довготривалих пошуків по архівах та бібліотеках, а підказані самим життям, чим зумовлена як природність їх викладу, так і легкість сприйняття".

На сайті доступно:
Анна-Галя Горбач. Олекса Довбуш в оповіданні «Гайдамак» Захер-Мазох
Захер-Мазох: «Никогда не чувствуй себя в безопасности рядом с женщиной, которую любишь»
Ксения Ковригина. Захер-Мазох. Он был прост как ребенок

 

Видання та твори


Коментарі