Драч Іван

1936 — наші дні

Драч Іван Федорович
(17.10.1936)
 поет, перекладач, кінодраматург, громадсько-політичний діяч

Народився 17 жовтня 1936 року у селі Теліжинці Тетіївського району Київської області.

Після закінчення Тетіївської середньої школи викладав російську мову й літературу в семирічці села Дзвіняче Тетіївського району. Працював інструктором Тетіївського райкому ЛКСМУ по зоні діяльності МТС. У 1955—1958 роках служив у армії.
Навчався у Київському університеті. Виключено за політичні погляди. У вересні 1961 року перейшов на заочний відділ і став працювати в редакції газети «Літературна Україна». Закінчив Вищі сценарні курси в Москві. Тоді ж написав перші вірші, деякі з них були критичними до радянської влади.

До того ж часу відносяться перші контакти Івана Драча з українськими дисидентами. Однак після їх розгону та арештів радянським режимом Іван Драч написав відкритий лист, у якому каявся в своїх зв´язках з дисидентами (травень 1966 року), після чого стосунки Івана Драча і офіційної влади суттєво покращились. В 1976 році він отримав Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченко за свою збірку віршів. У 1983 році Івану Драчу було присуджено Державну премію СРСР з літератури.

Іван Драч працював у газетах «Літературна Україна» і «Батьківщина», а також на кіностудії ім. О. П. Довженка. Разом з В´ячеславом Чорноволом, Михайлом Горинем очолив у 1989 році Народний рух України (НРУ) — першу офіційну українську антирадянську організацію. Пізніше очолив громадську організацію - Товариство «Україна-Світ».

З березня 1998 по квітень 2002 року — народний депутат України 3-го скликання
Член Спілки письменників України з 1962 року.
За збірку «Корінь і крона» нагороджений Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка.
Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
19 серпня 2006 року був удостоєний звання Героя України.

Автор книжок поезії:
«Соняшник» (1962).
«Протуберанці серця» (1965).
«Балади буднів».
«Поезії» (1967).
«До джерел» (1972).
«Корінь і крона» (1974).
«Київське небо» (1976).
«Дума про вчителя» (драматична поема, 1977).
«Сонячний фенікс» (1978).
«Сонце і слово» (1978).
«Американський зошит» (1980).
«Січнева балада 1924 року» (1980).
«Шабля і хустина» (1981).
«Драматичні поеми» (1982).
«Київський оберіг» (1983).
«Соняшник» (1985).
«Теліжинці» (1985).
«Храм сонця» (1988).

Автор збірки кіноповістей «Іду до тебе» (1970), збірки статей і нотаток «Духовний меч» (1983), вибраних творів (2 т.)

Автор сценаріїв фільмів:
«Криниця для спраглих» (1964),
«Камінний хрест» (1968),
«Іду до тебе» (1971),
«Пропала грамота» (1972),
«Дід лівого крайнього» (1974),
мультфільму «Крила»,
«Вечори на хуторі біля Диканьки» (1983),
«Мама рідна, любима» (1986, у співавт.),
«Вінчання зі смертю» (1992, у співавт.),
«Таємниця, забрана Чінгісханом» (2001, у співавт.). Джерело - Буквоїд

Іван Дзюба: «За енергією шукань, розгоном випереджування і садизмом самозміни Іван Драч явище небувале в усій українській поезії. Він увесь — скімлива душевна незакінченість, моторошна невіднайденість, постійно поновлювана незгармонізованість...»

На сайті доступно:
Анатомія блискавки
Про Василя Мисика
Таємниця Чингісхана (сценарій)
Іду до тебе (сценарій)
Камінний хрест (сценарій)
Чорнобильська Мадонна
Криниця для спраглих
Вечори на хуторі біля Диканьки

Видання та твори


Таємниця Чингісхана Таємниця Чингісхана

Драч Іван, Станкович Євген, Ступка Богдан, Драч Олег, Недашківська Раїса, Романюк Сергій, Степанков Костянтин

Коментарі