Драч Іван Федорович
(17.10.1936)
поет, перекладач, кінодраматург, громадсько-політичний діяч
Народився 17 жовтня 1936 року у селі Теліжинці Тетіївського району Київської області.
Після закінчення Тетіївської середньої школи викладав російську мову й літературу в семирічці села Дзвіняче Тетіївського району. Працював інструктором Тетіївського райкому ЛКСМУ по зоні діяльності МТС. У 1955—1958 роках служив у армії.
Навчався у Київському університеті. Виключено за політичні погляди. У вересні 1961 року перейшов на заочний відділ і став працювати в редакції газети «Літературна Україна». Закінчив Вищі сценарні курси в Москві. Тоді ж написав перші вірші, деякі з них були критичними до радянської влади.
До того ж часу відносяться перші контакти Івана Драча з українськими дисидентами. Однак після їх розгону та арештів радянським режимом Іван Драч написав відкритий лист, у якому каявся в своїх зв´язках з дисидентами (травень 1966 року), після чого стосунки Івана Драча і офіційної влади суттєво покращились. В 1976 році він отримав Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченко за свою збірку віршів. У 1983 році Івану Драчу було присуджено Державну премію СРСР з літератури.
Іван Драч працював у газетах «Літературна Україна» і «Батьківщина», а також на кіностудії ім. О. П. Довженка. Разом з В´ячеславом Чорноволом, Михайлом Горинем очолив у 1989 році Народний рух України (НРУ) — першу офіційну українську антирадянську організацію. Пізніше очолив громадську організацію - Товариство «Україна-Світ».
З березня 1998 по квітень 2002 року — народний депутат України 3-го скликання
Член Спілки письменників України з 1962 року.
За збірку «Корінь і крона» нагороджений Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка.
Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
19 серпня 2006 року був удостоєний звання Героя України.
Автор книжок поезії:
«Соняшник» (1962).
«Протуберанці серця» (1965).
«Балади буднів».
«Поезії» (1967).
«До джерел» (1972).
«Корінь і крона» (1974).
«Київське небо» (1976).
«Дума про вчителя» (драматична поема, 1977).
«Сонячний фенікс» (1978).
«Сонце і слово» (1978).
«Американський зошит» (1980).
«Січнева балада 1924 року» (1980).
«Шабля і хустина» (1981).
«Драматичні поеми» (1982).
«Київський оберіг» (1983).
«Соняшник» (1985).
«Теліжинці» (1985).
«Храм сонця» (1988).
Автор збірки кіноповістей «Іду до тебе» (1970), збірки статей і нотаток «Духовний меч» (1983), вибраних творів (2 т.)
Автор сценаріїв фільмів:
«Криниця для спраглих» (1964),
«Камінний хрест» (1968),
«Іду до тебе» (1971),
«Пропала грамота» (1972),
«Дід лівого крайнього» (1974),
мультфільму «Крила»,
«Вечори на хуторі біля Диканьки» (1983),
«Мама рідна, любима» (1986, у співавт.),
«Вінчання зі смертю» (1992, у співавт.),
«Таємниця, забрана Чінгісханом» (2001, у співавт.). Джерело - Буквоїд
Іван Дзюба: «За енергією шукань, розгоном випереджування і садизмом самозміни Іван Драч явище небувале в усій українській поезії. Він увесь — скімлива душевна незакінченість, моторошна невіднайденість, постійно поновлювана незгармонізованість...»
На сайті доступно:
Анатомія блискавки
Про Василя Мисика
Таємниця Чингісхана (сценарій)
Іду до тебе (сценарій)
Камінний хрест (сценарій)
Чорнобильська Мадонна
Криниця для спраглих
Вечори на хуторі біля Диканьки
