Іздрик

1962 — наші дні

Іздрик Юрій Романович
(Нар. 16 травня 1962 р.)
 
«людина-оркестр» (за висловлюванням Сергія Жадана), прозаїк, поет, есеїст, а також художник і музикант. Перший наклад його роману «Воццек» був розпроданий за тиждень, Іздрикові візуальні роботи зберігаються у музеях і приватних колекціях по всьому світу, а з нещодавно створеним DrumТИатром він дає рок-концерти.
 
Працював інженером на заводі автоматизованих ливарних машин, у науково-дослідному інституті галургії, проте вважає, що ця робота не дала йому ніякого досвіду. Має імідж одного з найзагадковіших українських авторів, хоча називає себе «пересічним громадянином із певними відхиленнями у вигляді поетичного дару чи відчуттям музики, чи якихось специфічних смакових преференцій». На думку критиків, «Іздрик ввійшов в самий нерв страхів, і це зробило його одним з найглибших сучасних авторів, він не боїться боятися» (І. Клех).
 
Іздрик – засновник легендарного «часопису текстів і візії» «Четвер» (з 1989), який став одним з перших впроваджувачів постмодерністичного письма і світогляду в українській літературі, був однією з перших площадок для Любка Дереша, Ірени Карпи, Тані Малярчук, Світлани Поваляєвої. 
 
З ним пов’язане постання «станіславівського феномена», яке об’єднує митців Івано-Франківська 90-х років – Юрія Іздрика, Юрія Андруховича, Тараса Прохаська, художників і музикантів, у яких можна спостерігати перегук мотивів і сюжетів. Певний час деякі критики вважали, що «Іздрик — це фікція, псевдонім Андруховича». Хоча він швидко довів унікальність свого стилю і закріпився в сучасній літературі як один з центральних авторів.

На сайті доступні твори:
АМ тм
Таке
Воццек
Наталя Чернишова Психологічний аспект герменевтичного прочитання роману Ю. Іздрика "Подвійний Леон. Іsтоrія Хвороби": на окупованій території власного "Я" (у часописі "Кальміюс")
Іздрик-ґейм. Реінкарнація образів
Прохасько Тарас. Інший формат: Юрій Іздрик
Юрко Іздрик — писання як «акт автопсихотерапії»

Видання та твори


АМ тм АМ тм

Іздрик

Таке Таке

Іздрик

Воццек Воццек

Іздрик

Ї. 1997. №9 Ї. 1997. №9

Чижевський Кшиштоф, Шульц Бруно, Іздрик

Коментарі