Буревій Кость

1888 — 1934

Буревій Кость Степанович
(1888-1934)
Поет, драматург, театрознавець і літературний критик; російський революційний діяч

Народився в бідній селянській сім’ї. За походженням українець. Початкову освіту здобув самотужки і у сільській чотирирічній школі.
З 1903 р. — член Партії соціалістів-революціонерів (ПСР); професійний революціонер-підпільник; співробітничав у нелегальній есерівській пресі, брав активну участь у революції 1905—1907 рр. і Жовтневій революції
1917 р. У 1905 р. вперше заарештований за звинуваченням в участі в аграрних заворушеннях. З 1907 р. — член Острогозького повітового комітету ПСР; у 1911 р. заарештований вдруге і засланий до Олонецької губернії. Перебуваючи у карельському засланні, він за допомогою товаришів-студентів підготувався до іспитів за курс гімназії. Після відбуття заслання переїхав до Санкт-Петербурга, де склав екстерном іспити на атестат зрілості, співробітничав у нелегальній газеті «Мысль». У 1914 р. заарештований втретє й засланий до Єнісейської губернії, звідки втік; після повернення до Санкт-Петербурга навчався на Вищих комерційних курсах, водночас ведучи професійну революційну діяльність. У 1916 р. заарештований вчетверте й повторно засланий до Єнісейської губернії, де перебував до Лютневої революції 1917 р. Відбував заслання у Сибіру, відсидів у 68 тюрмах, захворів на туберкульоз кісток.
У 1917 р. став головою Воронезької ради робітничих і солдатських депутатів, депутатом Всеросійських установчих зборів, членом губкому ПСР. З грудня 1917 р. — член Центрального комітету ПСР. У 1918—1922 рр. перебував у м. Самара, де працював у міському комітеті Установчих зборів. Від січня 1918 р. входив до складу ЦК партії есерів, виступав проти узурпації влади більшовиками, був серед організаторів волзьких повстань. У 1922 р. заарештований НК (рос. — ЧК); після звільнення працював редактором-економістом в організації «Сільгоспсоюз», звідки вийшов на пенсію по інвалідності і припинив політичну діяльність. Утверджуючи ідею національного визволення та відродження України, брав активну участь у літературно-мистецькому житті. Деякий час жив у Москві, де викладав історію театру в Українській театральній студії; пізніше — в м. Харків, друкувався в журналах «Авангард», «Червоний шлях», «Літературний ярмарок», «Пролітфронт», показав себе знавцем літератури і мистецтва. На початку 1930-х рр. був несправедливо звинувачений офіційною критикою в «буржуазному націоналізмі». У 1934 р. виїхав у пошуках заробітку до Москви, але восени був заарештований; під час судового процесу (м. Київ) звинувачений у приналежності до «контрреволюційної терористичної організації» і розстріляний разом із групою українських письменників. У 1957 р. реабілітований посмертно.
Перші літературні спроби здійснив іще наприкінці 1910-х — на початку 1920-х рр.: опублікував збірки віршів російською мовою — «Тюремные песни» (1917), «Колчаковщина» (1919), «Поэт белого знамени: А. Блок» (1921). Автор сатиричного роману «Хами» (1925), гостросатиричних ревю «Зозендропія» (1927), «Опортунія» (1930), «Чотири Чемберлени» (1931), історичної драми «Павло Полуботок» (1928). Створив також численні літературно-критичні й театрознавчі розвідки: «Європа чи Росія. Шляхи розвитку сучасної літератури» (1925), «Три поети» (1931), «Амвросій Бучма» (1933) та числ. ін. Залишив спогади — «Мертві петлі. 1903—1917» (неопубліковані).

Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К.: УРЕ, 1988. — С. 250; Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — 2004. — С. 608—609; Енциклопедія історії України. — Т. 1. — К.: Наукова думка, 2003. — С. 408.

Доступні твори:
Біографія Едварда Стріхи
Поезії

Видання та твори


Поезії .1928-1930 рр. Поезії .1928-1930 рр.

Буревій Кость

Літературний ярмарок № 138 Літературний ярмарок № 138

Буревій Кость, Сосюра Володимир, Йогансен Майк, Влизько Олекса, Хвильовий Микола, Гільдінь Хаїм, Герасименко К., Ґжицький Володимир, Стріха Едвард, Поліщук Валер'ян

Коментарі