Смолятич Климент

Смолятич Климент
(? — після 1164)
Філософ, церковний діяч, мислитель, письменник

Чернець-схимник. Освіту здобув, імовірно, у Візантії, де отримав право на викладання і звання філософа. Досконало знав грецьку мову, богослов’я, риторику. Літопис характеризує його як "книжника і філософа, якого ще не було в руській землі". 1147 р., без згоди Константинопольського патріарха, поставлений митрополитом Руським.

Серед творів K. C. збереглось "Послання пресвітеру Хомі". На думку деяких дослідників, K. C. належить авторство "Повчання про любов", що збереглось у списках XVI ст.

У своєму полемічному "Посланні" К. С. наголошує на необхідності високоморального способу життя священика. Чи не вперше у вітчизняній духовній традиції він виступає проти стяжання церквою багатства, майна, слави і влади. Посилаючись на античних філософів (Платон, Арістотель), християнських богословів та біблійну екзегезу антіохійської й александрійської шкіл, демострує блискучу, для тієї доби, освіченість і здатність до символічного й духовно-алегоричного тлумачення Св. Письма.

K. C. вирізняє три етапи світової історії: Завіт (язичники), Закон (ізраїльтяни), Благодать (християни). Закон, за Промислом Божим, скасовує, тобто знімає Завіт, Благодать — скасовує той і той. K. C. надає перевагу тим, що живуть під Завітом, — вони ближчі до Бога. Закон — велика перепона на шляху до Благодаті. Благодать є світло, істина і дарована Богом свобода.

Створений і облаштований Богом світ K. C. вважає цілком доцільним. Пізнати Творця можливо через Його творіння. Носіями інформації для душі виступають п’ять чуттів і розум, що керує ними. Виразна телеологічність поглядів K. C. полягає у намагані довести виключну прерогативу Божої влади над природними та суспільними процесами. Ні астрологи, ні чаклуни не можуть здолати всемогутню волю Бога, що дарує життя і хліб насущний, врятовує Своїх вірних. K. C. засуджує будь-які ухили від Бога, що Він один здатний врятувати людство від загибелі. Головною умовою останнього вважає свідоме духовне й тілесне очищення. Людина має не супротивитись Промислу, а прославляти і дякувати Творцю за можливість досягти вищого світла у Царстві Божому. Такий фаталізм лише підсилює земні та посмертні блага, що чекають наперед обраних Творцем світу.

С. Бондар

джерело

На сайті доступно:
Більченко Є. В. Педагогічні погляди Климента Смолятича в контексті діалогу культур
Послание Климента Смолятича

Видання та твори


Коментарі