Балей Степан

1885 — 1952

Балей Степан Володимирович

(4 лютого 1885 — 13 вересня 1952)

Психолог, філософ

Доктор філософії та медицини, дійсний член Наукового товариства ім.Т.Г.Шевченка

(Справжнє ім’я — Стефан-Максим).

Народився в учительській сім’ї. Закінчив філософський факультет Львівського університету (1908), здобув медичну освіту в університетах Берліна й Парижа. Після повернення в Україну вчителював у гімназіях Перемишля, Тернополя, Львова, читав курс логіки у Львівському таємному університеті, працював у Віденському та Кам’янець-Подільському українському університетах. З 1927 р. постійно проживав у Польщі.

У колі професійних наукових зацікавлень ученого завжди були питання педагогічної та соціальної філософії, дитячої психології й медицини. Він досліджував процес фізичного, емоційного, розумового, естетичного, морального розвитку людини в підлітковому віці. Особливу увагу приділяв питанням формування психології чоловіка й жінки, що, за його теорією, починається в отроцтві. Захистивши докторську дисертацію та отримавши звання професора, з 1928 р. і до кінця життя очолював кафедру дитячої і педагогічної психології Варшавського університету, де розгорнув широку наукову і педагогічну діяльність. Водночас очолював Інститут психології виховання цього університету, Державний вчительський інститут, Варшавський педагогічний інститут Спілки вчителів. У 1940-х рр. С.Балей працював у підпільних університетах Варшави та Кракова, був членом варшавських Філософського та Наукового товариств. Постійний творчий пошук спричинився до плідної науково-публіцистичної діяльності. Він друкувався у багатьох польських та українських журналах, зокрема таких, як «Лікарський вісник», «Наука і письменство» тощо.

Мешкаючи в Польщі, учений не забував про своє коріння. Його «Нарис психології» (1922) і «Нарис логіки» (1923) були в Галичині першими підручниками в цих галузях українською мовою. Перу талановитого психолога належать такі праці, як «Наука Павлова і психологія», «Вступ до соціальної психології», «Психологія юнацького віку», «Нариси педагогічної психології», а також численні розвідки з питань логіки, теоретичні статті з філософії та етики. Він вивчав історію світової філософії, психологію творчості Т.Шевченка (на цьому дослідженні виразно позначився вплив фрейдизму), Ю.Словацького, С.Жеромського. Діяльність педагога-психолога С.Балея, члена Польської академії наук, не лише збагатила вітчизняну і польську науку відкриттями в педагогічній та психологічній галузях, а й зміцнила творчі зв’язки поміж двома країнами-сусідами.

джерело

На сайті доступно:
Оніщенко О. Феномен Тараса Шевченка у теоретичних розвідках Степана Балея: психоаналітичні арабески

Соломія Павличко. Фройдизм як критичний дискурс: Степан Балей

Видання та твори


Коментарі