Іоанн Тобольський

1651 — 1715

Іоанн Тобольський (в миру Іван Максимович Максимович)
(1651 - 10 червня 1715)
Місіонер та богослов

Народився у грудні 1651 року в родині підданого Києво-Печерської лаври Максима Васильківського. Вчився у Києво-Могилянській колегії, входячи в поетичний осередок В. Ясинського, потім став тут професором. Був проповідником Києво-Печерської лаври, намісником брянського Успенського монастиря. 10 січня 1697 року висвячений на чернігівського архієпископа, де провадив значну культурницьку діяльність: заснував Чернігівського колегіуми, був головою культурного осередку. 11 березня 1712 року його призначено митрополитом тобольським та сибірським. Помер у 1715 році. Визначний поет свого часу, автор багатьох книжкових видань оригінальних і перекладних: «Алфавіт зібраний, римами складений від Святих Писань» (1705), «Богородице Діво» (1707), «Театрон» (1708), «Царський шлях хреста Господнього» (1709), «Іліотропіон» (1714) тощо.

Вихованець Києво-Могилянської колегії, в 1680 р. ієромонах Києво-Печерської лаври, в 1697 р.— чернігівський архієрей, в 1712— тобольський митрополит (помер у 1715 р.) — Іоан Максимович, що був і проповідником, і видавав книги церковноповчального характеру, з особливою пристрастю віддавався писанню віршів, уже в сучасників набувши собі репутації типового метромана. Діставши в подарунок від Максимовича видану ним у 1707 р. книгу «Богородице дЂво» (понад 23 тис. віршованих рядків), Димитрій Ростовський (Туптало) писав Стефанові Яворському: «Бог дал тем виршеписцам типографии, и охоту, и деньги, и свободное житие. Мало кому потребные вещи на свет происходят». У своїх віршованих творах (крім згаданої книги, в 1705 р. видано «Алфавит рифмами сложенный», в 1709 — «Отче наш» і «Осмь євангельских блаженств» та ін.). Максимович переповідає прочитані ним книги, наводячи для ілюстрації абстрактного міркування «приклады» — легенди й оповідання повчального змісту, що являють певний інтерес для історії повістевої літератури. Книги призначалися для читання студентів заснованої Максимовичем у Чернігові семінарії й для широкого кола, як про це сказано в передмові до «Алфавита»:

Се ти черниговские Афины духовну

Предлагают трапезу, книгу рифмословну.

Типові зразки шкільного віршописання — твори Максимовича разом з тим є і наочним доказом розкладу й кінця даного жанру в літературі.

джерело

Доступні твори:
Поезії
 

Видання та твори


Поезії Поезії

Іоанн Тобольський

Коментарі