Яцків Ярослав

1940 — наші дні

Яцків Ярослав Степанович
(Нар. 25 жовтня 1940)
Учений у галузі астрономії, космічної геодинаміки та космічних досліджень

Організатор науки та громадський діяч. Академік Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії СРСР (1986) і двох Державних премій України в галузі науки і техніки (1983, 2003)

Народився 25 жовтня 1940 року в селі Данильче Рогатинського району Івано-Франківської області в селянській сім’ї. Науковий шлях Я.С. Яцків розпочав після закінчення в 1960 р. Львівського політехнічного інституту як астроном-спостерігач у Полтавській гравіметричній обсерваторії АН УРСР. У 1965 р. закінчив аспірантуру Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) АН України й відтоді працює в цій установі, очоливши її в 1975 р.

Тематика досліджень Ярослава Степановича різноманітна. Основні праці присвячено особливостям обертання Землі, фундаментальній астрометрії, космічній геодинаміці. Серед них умовно можна виділити такі тематичні цикли.

Добові зміни широт — аналіз і фізична інтерпретація спостережених даних. Це були піонерські роботи з дослідження тонких ефектів змін орієнтації осі обертання Землі, непередбачених теорією.

Створення нових методів аналізу широтних спостережень і вивчення особливостей руху полюсів. Методичні розробки цього циклу лягли в основу великої колективної роботи щодо вивчення координат полюса Землі майже за сто років. Цей координатний ряд, названий «київським», отримав світове визнання і широке застосування у геодезії, геофізиці, геодинаміці.

Побудова і практична реалізація координатних систем. Методичні розробки цієї серії праць були використані в різних астрометричних дослідженнях, зокрема створенні каталогів положень позагалактичних радіоджерел, відомих під назвою МАО IIА, ОАО ІІА.

Я.С. Яцків — яскравий представник всесвітньовизнаної наукової школи О.Я. Орлова — Є.П. Федорова. Він продовжив ідеї Є.П. Федорова стосовно теорії нутації осі обертання Землі, яка має велике значення для вивчення орієнтації цієї осі в просторі. На ниві досліджень нутації Ярослав Степанович досяг великих успіхів, об’єктивним свідченням чого є присудження йому 2003 р. у складі когорти європейських науковців премії ім. Рене Декарта Європейського Союзу.

За ініціативою вченого на теренах колишнього СРСР, у тому числі в Україні, було запроваджено нові технічні засоби й методи визначення параметрів обертання Землі (лазерна локація штучних супутників Землі — ЛЛС, радіоінтерферометрія з наддовгою базою — РНДБ, радіотехнічні спостереження навігаційних супутників — системи GPS, ГЛОНАСС). У ГАО під його керівництвом створено технічні та програмні бази, що сприяло входженню обсерваторії до світової мережі сучасних спостережень. Яскравим прикладом цих ініціатив є проект КВАЗАР (комплекс РНДБ-станцій, реалізований на території Росії).

Я.С. Яцків брав активну участь у багатьох великих науково-технічних і науково-організаційних програмах. У реалізації міжнародного проекту щодо наземних і космічних досліджень комети Галлея (ВЕГА) відповідав за організацію наземного астрономічного забезпечення проекту. Серед інших проектів і програм, до яких причетний дослідник, — супутникова геодезія і керування рухомими об’єктами (розроблення методичних основ і програмного забезпечення для використання спостережень глобальних навігаційних супутникових систем — ГНСС); створення в Україні постійної мережі станцій ГНСС; сприяння організації Національного космічного агентства України (НКАУ) і Державної служби єдиного часу й еталонних частот.

Про багатогранність таланту й високу ерудицію Я.С. Яцківа свідчать його праці — понад 200 публікацій, зокрема низка монографій і популярних видань. Визнанням високого авторитету вченого є обрання віце- і президентом МАС — Міжнародного астрономічного союзу (1982–1986), президентом Комісії МАС «Обертання Землі» (1982–1986), співголовою секції Міжнародної геодезичної асоціації, головою дирекції Міжнародної служби обертання Землі (1992–1993), віце-президентом Європейського астрономічного союзу (2004–2009), до створення якого він був причетним.

Багато сил, енергії Ярослав Степанович віддає науково-організаційній роботі. Уже 35 років керує Головною астрономічною обсерваторією НАН України. За цей час обсерваторія здобула широке міжнародне визнання, стала однією з найбільших у Європі. Завдяки видатним організаторським здібностям, наполегливості, ініціативі її керівника розпочато й успішно завершено будівництво Високогірної спостережної бази ГАО на піку Терскол (Кавказ). Тепер це найвища в Європі астрофізична обсерваторія, оснащена двометровим телескопом. Вона входить до Міжнародного центру астрономічних і медико-екологічних досліджень. У 2003 р. за досягнення в дослідженнях з астрономії як у ГАО, так і на Терсколі Я.С. Яцків у колективі співробітників був удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки.

З 1998 р. Ярослав Степанович плідно працює як член Президії НАН України. До його обов’язків належить багато питань, пов’язаних із координацією діяльності наукових установ НАН України в галузі космічних досліджень, розвиток зв’язків із закордонними космічними центрами й організаціями. Він є членом Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України, членом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, головою Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України, а з 2002 р. — головою Науково-видавничої ради НАН України.

Виконуючи впродовж 2000–2001 рр. обов’язки першого заступника міністра освіти і науки, вчений спрямовував зусилля на формування системи, здатної забезпечити якнайповніший розвиток вітчизняного наукового і технічного потенціалу.

З 1991 р. Ярослав Степанович очолює створену з його ініціативи Українську астрономічну асоціацію (УАА), діяльність якої спрямована на координацію астрономічних досліджень в Україні. Він — ініціатор багатьох міжнародних заходів, зокрема Орловських конференцій із проблем вивчення обертання Землі методами астрономії, геофізики й геодезії.

Я.С. Яцків — засновник і головний редактор журналу «Кинематика и физика небесных тел», науково-популярного часопису «Світогляд», заступник головного редактора журналу «Космічна наука і технологія», «Наука та інновації», член редколегій часописів «Радіоастрономія і радіофізика», «Наука і наукознавство», «Світ фізики», «Arti ficіal satellites» та ін.

Громадянська активність Ярослава Степановича — одна з невід’ємних рис його характеру, яка проявляється в багатьох сферах суспільного життя. Це і прагнення об’єднати демократичні сили незалежної України, і участь у роботі Конгресу української інтелігенції, у заходах щодо тендерної політики в Україні, а також організації конкурсів на найкраще знання української мови серед учнів. Багато його зусиль направлено на запровадження демократичних принципів управління наукою. Популярні серед громадськості яскраві виступи вченого в засобах масової інформації щодо різноманітних проблем науки і суспільного життя.

Я.С. Яцків — лауреат Державних премій України (1983, 2003), СРСР (1986), премії ім. Є.П. Федорова НАН України, нагороджений орденами України «За заслуги» II та III ступенів, орденом «Дружба» Російської Федерації.

Ім’я вченого знане і в Космосі: одна з малих планет за номером 2728 має назву "Яцків".

джерело

На сайті доступно:

Ярослав Яцків: «Я - фаталіст. Кінець світу буде...»
Ярослав Яцків на сайті Платформа
Аби мати майбутнє, держава має вибрати модернізацію
Без космосу в нас немає майбутнього

Видання та твори


Коментарі