Білоус Петро

1953 — наші дні

Білоус Петро Васильович
(Нар.  13 жовтня 1953)
Медієвіст, літературознавець, поет, перекладач

Білоус Петро Васильович народився 13 жовтня 1953 року в селі Никонівка Бердичівського району Житомирської області.

Петро Васильович закінчив восьмирічну школу в селі Никонівка, повну середню освіту отримав у середній школі сусіднього села Половецьке.

У 1971 році Петро Білоус вступає на філологічний факультет Житомирського педагогічного інституту ім. І. Франка, через чотири роки отримав фах учителя української мови і літератури.

Як здібного студента, котрий за роки навчання цікавився науковими дослідженнями і був дипломантом конкурсу студентських робіт, його залишають працювати на кафедрі української літератури рідного вузу. Тут спочатку Петро Білоус був викладачем-аспірантом. Вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, де йому порадили дослідити творчість маловідомого письменника-мандрівника XVIII ст. В. Григоровича-Барського. Аспірант за декілька років впорався із завданням і в 1982 році Петро Васильович захищає кандидатську дисертацію на тему "Гуманістично-просвітницькі тенденції першої половини XVIII ст. і творчість В. Григоровича-Барського".

Далі були будні викладацької роботи в педінституті, підготовка лекційних курсів із давньої української літератури, фольклору, історії української літературної критики. А поза тим — продовження студій із давнього письменства: після "Мандрів" Григоровича-Барського дослідник заново відкрив інші пам'ятки паломницької прози, починаючи від "Хоженія" Данила Паломника (XII ст.) і до цікавого мандрівника другої пол. XVIII ст. Луки Яценка. Таким чином була охоплена вся панорама паломницького жанру, результатом чого стала докторська дисертація, захищена в Інституті літератури в Києві у 1998 році (Білоус П.В. Паломницька проза в історії української літератури: Дис. д-ра філол. наук: 10.01.01 / Житомирський держ. педагогічний ін-т ім. І.Я. Франка. — К., 1998. — 352 арк. — Бібліогр.: арк. 338-352).

Петро Білоус в Україні стає найкомпетентнішим спеціалістом у галузі паломницької прози, про що свідчать три його монографії із цієї тематики: "Творчість В. Григоровича-Барського" (1985), "Паломницький жанр в Історії української літератури" (1997), "Українська паломницька проза" (1998), а також переклад з давньоукраїнської мови "Мандрів" В. Григоровича-Барського (2000). Окрім того, з півтори сотні опублікованих наукових статей — половина стосується дослідження давньої літератури, а відтак — Петро Білоус належить до рідкісної у нашому літературознавстві спеціалізації "медієвістика", з якої фахівців в Україні порахувати можна на пальцях.

Водночас Петра Білоуса цікавить і те, що сьогодні відбувається в українській літературі. Протягом двох десятків років він опублікував більше сотні рецензій на нові видання, підготував і видрукував матеріали навчального спецкурсу "Сучасний літературний процес".

Інше захоплення Петра Білоуса — літературне краєзнавство, що виразилося у кількох десятках наукових статей, оглядів, надрукованих у збірниках, матеріалах науково-краєзнавчих конференцій, у пресі. З перших днів відродження Житомирського науково-краєзнавчого товариства він стає його активним членом. Серед здобутків — впорядковані збірники топонімічних легенд Житомирщини, дослідження і матеріали "Поліське весілля", цикл статей про звичаї та обряди у нашому краї, про історичні та літературні постаті Полісся. У збірниках "Велика Волинь" Петром Білоусом видруковано понад півтора десятка статей. 

До викладання літератури в Житомирському університеті Петро Білоус також підходить творчо, намагається систематизувати і подати навчальний матеріал нестандартно, ефективно. За роки роботи склався певний досвід, який він реалізував в оригінальних курсах лекцій "Основи літературознавства" (1998) і "Теорія літератури" (2002). А до цього слід додати й такий доробок, як 20 методичних посібників та рекомендацій, кілька десятків публікацій у методичних збірниках та журналах.

Свою наукову діяльність Петро Білоус поєднує із художньою творчістю. Він — автор поетичних збірок, редактор факультетського літературного часопису "Філео+Логос", упорядник альманахів та збірок молодих літераторів. Науковець бере активну участь у науковому, краєзнавчому та культурному житті області, всієї України, про що свідчать його виступи на наукових конференціях у Києві. Харкові, Одесі, Запоріжжі, Тернополі, Луганську, Рівному, Луцьку, Полтаві, Житомирі, Бердичеві, Коростені, Новограді-Волинському, Любарі.

Петро Васильович Білоус належить до числа творчих натур, для яких не існує комплексу провінційності, наукової меншовартості, а є постійна жага відкриття, дослідницький азарт, прагнення на високому рівні розв'язувати проблеми сучасного літературознавства, збагативши і своїм вагомим внеском українську науку.

На сьогодні, поетична спадщина Петра Білоуса складає дванадцять збірок: «Любов`ю за любов» (1997), «Преображення» (1999), «Отже» (2001), «Витоки повернень» (2002), «Троянди на десерт» (2002), «Інший» (2003), «Неперервна поезія» (2006), «Роса на камінь» (2007), «Теорія лабіринту» (2008), «Осоння» (2009), "Таємна сторожа" (2010), "ПриСутність" (2011). Також творчий доробок доповнюють книги есеїв «Гибле місце» (2002), «Місто на горі» (2008), «Мінус 55» (2008).

Нині Петро Білоус — доктор філологічних наук, професор, провідний науковець кафедри української літератури переформатованого в державний університет навчального закладу.
джерело

Доступні матеріали:
І досі цей журнал – перший


Новинки з книжкової полички

«Слово» треба вивчати лише в курсі української літератури...»
 

Видання та твори


Коментарі