Самокиш Микола

1860 — 1944

Самокиш Микола Семенович
(25 жовтня 1860 
— 18 січня 1944)
Батальний та історичний живописець, графік, академік живопису

Самокиш Микола Семенович (25.10.1860, м. Ніжин Чернігівської губ., тепер Чернігівської обл. — 18.01.1944, м. Сімферополь, тепер АР Крим).

1870 р. вступив до Ніжинської класичної гімназії при ліцеї Безбородька. З 1878 р. відвідував майстерню професора батального живопису Б. Віллевальде (м. Санкт-Петербург), у 1879—1885 рр. — студент Імператорської академії мистецтв (класи Б. Віллевальде, П. Чистякова та В. Якобі). Найближчими його друзями були С. Васильківський, П. Мартинович, О. Сластіон, а духовним наставником — відомий письменник, знавець історії та побуту українського народу Д. Мордовець. У 1885—1888 рр. художник удосконалював майстерність у Парижі під керівництвом баталіста Е. Детайля. З 1890 р. працював художником при військовому відомстві. За роботу «Табун білих рисистих маток на водопої» митцю було присвоєно звання академіка живопису (1890). З 1894 р. — викладач Рисувальної школи в Санкт-Петербурзі; з 1912 р. — професор, з 1913 р. — дійсний член Імператорської академії мистецтв. З 1915 р. на чолі «художнього загону» з п’яти студентів Імператорської академії мистецтв (П. Котова, П. Митурича, П. Покаржевського, К. Трофименка, Р. Френца) перебував на фронтах Першої світової війни. У 1918—1921 рр. жив у м. Євпаторія (тепер — АР Крим), з 1922 р. — у м. Сімферополь, де створив власну художню студію. З 1923 р. — член Асоціації художників революційної Росії. У 1937—1941 рр. — очолював майстерню батально-історичного живопису в Харківському художньому інституті. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1937), лауреат Сталінської премії (1941). За 60 років творчої діяльності створив 11 тисяч живописних полотен, малюнків, офортів, книжкових ілюстрацій.

Автор численних батальних полотен з історії української козаччини — «Бій повсталих селян з польськими панами» (1930), «Бій Івана Богуна з Чарнецьким під Монастирищем» (1931), «Бій Максима Кривоноса з Єремією Вишневецьким» (1934); війни 1812 р. з Наполеоном — «Епізод з битви при Малому Ярославці» (1884), «Атака Шевардинського редута» (1910), «Лейб-гвардії Литовський полк у Бородінській битві» (1911), «Подвиг солдат Раєвського під Салтанівкою» (1912); російсько-японської війни 1904—1905 рр. — «На сопці після штурму» (1908), «Ляоян. 18 серпня 1904 року» (1910); громадянської війни 1917—1921 рр. — «Бій за прапор. Атака» (1922), «Кулеметна тачанка» (1930), «Перехід Червоної армії через Сиваш» (1935), «М. О. Щорс у бою під Черніговом» (1938), «Переслідування врангелівців» (1940) та ін. ; полотен на анімалістичні теми — «Прогулянка» (1883), «Четверня на повороті» (1900), «Запряжений кінь» (1900), «Материнство» (1911), «Величезний» (1913), «На полюванні» (1914), «Коні коло брички» (1914), «Трійка» (1917) та ін. Багато працював як ілюстратор — альбоми «З української старовини» (1900, у співавт. з С. Васильківським), «Великокнязівське, царське та імператорське полювання на Русі» (1896—1911), «Війна 1904—1905 рр.» (1908), «Велика війна в образах і картинах» (1915), ілюстрації до «Мертвих душ» М. Гоголя (спільно з дружиною О. Самокиш-Судковською, 1901).

Помер і похований у Сімферополі.

джерело

М.Бурачек: «…перед нами у всю височінь стає постать Самокиша як талановитого й видатного майстра малярського мистецтва, як живописця, як прекрасного рисувальника й вишуканого ілюстратора».

На сайті доступні матеріали:
Картини Миколи Самокиша

Видання та твори


Картини Картини

Самокиш Микола

Коментарі