Микешин Михайло

1835 — 1896

Микешин Михайло Йосипович
(21 лютого 1835 
— 31 січня 1896)
Скульптор, художник-графік

Микешин Михайло Йосипович (1835, с. Платоново Рославського пов. Cмоленської губ., тепер РФ — 1896) — скульптор, художник-графік.

У 1852—1858 рр. навчався в Петербурзькій академії мистецтв (під керівництвом Б. Віллевальде); пізніше працював у Петербурзі як скульптор-монументаліст і ілюстратор. У 1876—1878 рр. видавав і редагував журнал «Бджола», де публікував власні графічні роботи, статті і спогади (зокрема про Т. Шевченка, з яким перебував у дружніх стосунках). У 1890-х рр. разом із Д. Менделєєвим. І. Рєпіним та ін. діячами культури заснував у Петербурзі «Товариство імені Т. Шевченка».

Відзначився як майстер творення яскравих, характерних художніх образів, реалізм яких був поєднаний із значною урочистістю та ефектністю. Як скульптор відомий насамперед проектами численних пам’ятників у Росії (пам’ятник «Тисячоліття Росії» в Новгороді, 1862; пам’ятник Катерині II в Петербурзі, 1873) та Україні (пам’ятники Б. Хмельницькому в Києві, 1879—1888; В. Корнілову в Cевастополі, 1895; П. Нахімову в Cевастополі, 1898). Як графік ілюстрував твори Т. Шевченка («Ілюстрований „Кобзар“», 1896), М. Гоголя (ілюстрації до повісті „Вій“, 1872, тощо.), М. Некрасова, О. Пушкіна; виконував скульптурні композиції на теми з українського побуту („Лірники“ та ін.) та історії („Батальна сцена“), портрети (Т. Шевченка та ін.).

джерело

Видання та твори


Коментарі