Кавалерідзе Іван

1887 — 1978

Кавалерідзе Іван Петрович
(26 квітня 1887— 3 грудня 1978)
Скульптор, кінорежисер і драматург

Народився в сім’ї нащадка грузинського князівського роду П. Кавалерідзе. Дід Кавалерідзе був вивезений в Україну генералом Ладанським з групою полонених прибічників Шаміля. Батько, Петро Кавалерідзе, одружився з українкою Килиною Кухаренко. Тому Іван і називав себе «українцем з ложкою грузинської крові». Дитинство провів у с. Талалаївка (тепер смт Чернігівської обл.). У 1899 р. закінчив початкову трикласну земську школу; пізніше на запрошення дядька (художника і археолога С. Мазаракі) переїхав до Києва, де навчався в приватній гімназії Г. Валькера (вимушений був залишив гімназію через переслідування за участь у студентських заворушеннях).

У 1907—1909 рр. навчався в Київському художньому училищі, у 1909—1910 рр. — в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (майстерня І. Гінцбурга), у 1910—1911 рр. — у приватній студії Н. Аронсона й О. Родена в Парижі (Франція). Повернувшись до Києва, Кавалерідзе здобуває першу премію за проект (у співавт.) пам’ятника-комплексу «Історичний шлях»; останній відомий як пам’ятник київській княгині Ользі (встановлений у Києві в 1911; зруйнований у 1919; відновлений у 1996). У 1911—1913 рр. працював художником у кінофірмі «Тіман і Рейнгардт». У 1913 р. мобілізований в армію; військову службу проходив у м. В’ятка, тепер РФ (командував батальйоном стрілецького полку), пізніше — в Петергофі й Царському Селі (тепер РФ).

1917 р. повернувся в Україну. Делегований Тимчасовим урядом на скликаний Центральною Радою Всеукраїнський військовий з’їзд, Кавалерідзе познайомився з С. Петлюрою, який подав йому ідею взятися за спорудження в Ромнах монументального пам’ятника Т. Шевченку. Проживаючи в Ромнах, Сумах і Харкові, скульптор створює низку оригінальних пам’ятників Т. Шевченку (в Ромнах, 1918; Полтаві, 1925 і Сумах, 1926), Г. Сковороді (в Лохвиці, 1922), Артему (в Бахмуті, 1924) і Слов’яногірську (1927). У 1919 р., працюючи у відділі народної освіти в м. Ромни (тепер Сумська обл.), очолював комісію зі створення місцевого музею і встановлення пам’ятника Т. Шевченку, викладав малювання в міських школах, керував міським драматичним гуртком. У 1925—1928 рр. — головний режисер Роменського пересувного робітничо-селянського театру. З 1928 р. Кавалерідзе знову звертається до кінорежисури: створив фільми «Злива» (1929), «Перекоп» (1930), «Штурмові ночі» (1931), «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1936); кіноопери («Наталка Полтавка» (1936) та «Запорожець за Дунаєм» (1937), «Стожари» (1939); фільм-концерт «Українські пісні на екрані» (1936, 3 вип.). Створив також низку п’єс — «Вотанів меч» (1966), «Перекоп» (1967), «Перша борозна» (1969) та ін. У 1928—1933 рр. працював режисером на Одеській кіностудії, у 1934—1941 рр. — режисером Київської кіностудії «Українфільм» (з 1939 р. — Київська кіностудія, з 1957 р. — ім. О. Довженка, тепер — Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка). У 1935 р. за заслуги у розвитку кіно нагороджений орденом Червоної Зірки.

У 1944—1948 рр. — старший науковий співробітник відділу монументальної скульптури Академії архітектури УРСР; пізніше перебував на творчій роботі. У 1957—1962 рр. — режисер-постановник Київської кіностудії ім. О. Довженка. У ці роки виходять ще два його фільми — «Григорій Сковорода» (1958) і «Повія» (1961). Кавалерідзе плідно працює і в скульптурі. Автор проекту пам’ятника Т. Шевченку для Ленінграда (1944) і пам’ятника Г. Сковороді для Києва (встановлений на Контрактовій площі на Подолі, 1977). Серед численних скульптурних робіт митця найбільш відомими є його проекти пам’ятників Б. Хмельницькому, Олеко Дундичу, князю Святославу, скульптурні портрети Ф. Шаляпіна, скульптурні групи «Ф. Шаляпін і М. Горький», «Л. Толстой і М. Горький», «О. Пушкін і М. Гоголь» та ін. Менше знана широкому загалу серія робіт, спрямованих проти тоталітарної системи: «Бунт», «Початок», «Журавлі летять…», «Вірний друг», «Отче наш».

Митець помер у Києві, похований на Байковому кладовищі.

джерело

Доступні матеріали:
Прометей
Пам’ятник Артему

Видання та твори


Повія Повія

Кавалерідзе Іван, Лятошинський Борис, Мирний Панас

Григорій Сковорода Григорій Сковорода

Кавалерідзе Іван, Сковорода Григорій

Пам’ятник Артему Пам’ятник Артему

Кавалерідзе Іван

Коментарі