Лефтій Антоніна

1945 — наші дні

Лефтій Антоніна Володимирівна
(Нар. 30 травня 1945)
Актриса 

Заслужена артистка УРСР

Закінчила ВДІК. Її називали музою видатного режисера Леоніда Осики. Знялася в його картинах «Камінний хрест», «Захар Беркут», «Тривожний місяць вересень», «Море». Наприкінці 80-х виїхала в Австралію.

Якби на замовлення «Просвіти» вирішили зняти яскравий фільм на фольклорну тематику і серед дійових осіб значився персонаж на ймення Українська Душа, краще за Лефтій цю роль не зіграв би ніхто. У 70—80-х вона й була душею українського кіно, його неповторним образом. У фільмі «Захар Беркут» (1972 рік) могла зовсім не говорити тексту — самі її очі багато що могли б розповісти. Пізніше на «Укртелефільмі» екранізували п’єсу Старицького «Ой не ходи, Грицю»: Гриць — Іван Гаврилюк, Маруся Чурай — Антоніна Лефтій. Було зрозуміло, що час акторів для цих ролей минув. Але ситуацію врятували... очі. І Чурай (не знаю, для кого як, а для мене точно) залишиться в пам’яті саме з обличчям Лефтій.

Успішний старт актриси в українському кіно таїв велику драму. У 80-х їхній союз із Осикою розпався. Вона залишилася без «свого» режисера і без відчутних перспектив зіграти в кіно щось вартісне. Син Лефтій і Осики — Дмитро (він закінчив театральний, захищав диплом із творчості Вісконті, а сьогодні працює в бізнесі) — недавно признавався мені, що мати як могла намагалася врятувати сім’ю, проте хвороба багатьох кінематографістів — алкоголізм — виявилася сильнішою за її зусилля.

Потім вона зустріла іншу людину (він працював у системі «Аерофлоту»). І в чорнобильський рік у них народився син. А 1988-го вони вилетіли в Австралію — подалі від Чорнобиля й перебудовних безумств.

Сьогодні Антоніна Лефтій живе у Сіднеї, у неї свій будинок і тихе розмірене життя австралійської домогосподарки. 20-річний син Андрій займається музикою. З українським кінематографом в актриси контактів немає. Хіба що коли прилітає до Києва, зустрічається з далеким колом близьких друзів — Миколою Мащенком, Ларисою Кадочніковою. Необхідний штрих до портрета: першим фільмом у її кінобіографії виявилася маловідома стрічка випуску 1968 року — «Хто повернеться — долюбить».

джерело

На сайті доступно:
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці (1978)
Камінний господар
Захар Беркут (1971)
Камінний хрест (1968)
Киевские фрески
Расколотое небо (3 серии из 3) ( 1979)
Каменный крест (1968)
Тревожный месяц вересень
Любить (СССР. 1968)
Кто вернется - долюбит TVrip 1966
Красные башмачки
Остров волчий
Такая она, игра
Нежность к ревущему зверю (3 серии из 3-х)

Видання та твори


Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці

Старицький Михайло, Степанков Костянтин, Синько Ростислав, Лефтій Антоніна, Копержинська Нонна

Тревожный месяц вересень Тревожный месяц вересень

Осика Леонід, Лефтій Антоніна, Миколайчук Іван

Остров Волчий Остров Волчий

Лефтій Антоніна

Такая она, игра Такая она, игра

Попков Владимир, Гринько Микола, Лефтій Антоніна

Хочу верить Хочу верить

Мащенко Микола, Лефтій Антоніна, Осика Леонід

Коментарі