Зекцер Йосип

1867 — 1933

Зекцер Йосип Абрамович
(1867 
— 1933)
Архітектор

Народився в 1867 році у Вінницькій області в єврейській релігійній сім’ї.

Вчився у Вінницькій гімназії. Незважаючи на бажання батьків зробити з молодого Йосипа рабина, той вибрав освіту інженера-технолога, яка за тодішнім законодавством, надавала право проводити будівництво.

Саме для поліпшення архітектурних навиків і отримання досвіду в містобудуванні, інженер Йосип Зекцер відправляється в учбове стажування за межу – він жив і працював в Парижі, Берліні і Відні.

По поверненню на Україну Зекцер починає приватну будівельну практику в рідній Вінниці. У 1897 році 30-річний Зекцер вже з 5-річним досвідом будівництва переїздить до Києва. Найактивнішим періодом життя Й.Зекцера в творчому плані сталі 1901-1914 рр., коли він побудував більшість своїх будинків.

Жовтнева революція 1917 року і наступні події фактично припинили комерційне будівництво в Києві. Йосип Зекцер, проте не порвав з архітектурою, працюючи на різних посадах в різних містах, в т.ч. і в Києві на посаді завідувача ремонтний-будівельним відділом комунальних установ міста.

В 1933 році життя Йосипа Зекцера трагічно перервалося – він потрапив під колеса трамвая.

Роботи Йосипа Зекцера:

Прибутковий будинок юриста Григорія Богрова (1901) (бульвар Шевченка, 4);

Прибутковий будинок юриста Григорія Богрова (1901) (бульвар Шевченка, 4);

Прибутковий будинок (вул. Велика Житомирська, 8б);

Прибутковий будинок чеського підприємця Карла Баксанта «1909-1910» (вул. Пушкінська, 21);

Будинок Іллі Закса (1911), рельєфне панно – копія роботи бельгійського скульптора Менье «Індустрія». (вул. Хрещатик, 6);

Будинок лікаря Каміонського (1906-1914) (вул. Саксаганського, 72);

Будинок співака Каміонського (вул. Саксаганського, 58);

Будинок Гронфайна (1910-1911)(вул. Саксаганського, 33-35);

Будинок Морозу (1910-1911)(вул. Володимирська, 61/11);

Будинок Леонтовича (вул. Михайла Грушевського, 16).

Джерело

Видання та твори


Коментарі