Пасюга Степан

1862 — 1933

Пасюга Степан Артемович
(11 грудня 1862  — 1933)
Співак-кобзар

Жертва голодомору

У юнацькому віці втратив зір. Навчався в кобзаря Д. Троченка (с. Лютівка Богодухівського пов. Харківської губ.), пізніше — в кобзаря С. Бідила (с. Мурафа Богодухівського пов. Харківської губ). Учитель співаків-кобзарів Г. Кожушка (1904—1906), З. Беншого (1905—1907), Є. Мовчана (1911—1913). Виступав на Південноросійській промислово-сільськогосподарській виставці в м. Катеринославі (1910), у Катеринославському історичному музеї (1911), Кустарній виставці у Санкт-Петербурзі (1916) та на численних концертах, організованих українською інтелігенцією в Києві, Миргороді, Одесі, Охтирці, Полтаві, Харкові й ін. містах (1911—1912). Помер під час голодомору 1932—1933 рр. ; похований у смт. Велика Писарівка.

Однаково майстерно грав на лірі й бандурі. Виконував думи: «Івась Удовиченко-Коновченко», «Плач невільників», «Три брати азовські», «Удова і три сини», історичні пісні. Думи від Степана Пасюги записував Ф. Колесса, фольклорист-музикознавець, композитор, літературознавець, академік АН УРСР. На думку Ф. Колесси, у своїй виконавчій манері Степан Пасюга відзначався «гарною артистичною цілістю», а ще — «характерною старосвітською манерою» співу. Серед учнів С. Пасюги найбільш прославилися співаки-кобзарі І. Кучугура-Кучеренко і Є. Мовчан.

джерело

Видання та твори


Коментарі