Гащенко Павло

Гащенко Павло Михайлович
(Кін. XIX ст. — 1933)
Народний співак-кобзар, лірник

В одинадцять років осліп (перехворівши на віспу). Учень кобзаря С. Бідили з с. Мурафа (Богодухівського пов. Харківської губ., тепер Краснокутського р-ну Харківської обл.). Кобзарював у Богодухівському і Краснокутському пов. Харківської губ., у м. Харків, бував також у Полтавській і Чернігівській губ. Виступав на концерті під час XII Археологічного з’їзду в Харкові (1902), у Катеринославському історичному музеї (1911), у м. Вовчанськ (1914), у м. Харків (1924). За радянських часів зазнавав переслідувань; помер під час голодомору 1933 р., похований у рідному селі. Учитель кобзарів Н. Колісника, І. Кучугури-Кучеренка, М. Христенка.

Виконував думи: «Плач невольників», «Три брати азовські», «Удова і три сини», «Івась Удовиченко-Коновченко» та ін. За радянських часів був змушений виконувати думи в рамках офіційної ідеології: «Про військо червоне, про Леніна-батька і синів його вірних» тощо.

джерело

Видання та твори


Коментарі