Мишуга Олександр

1853 — 1922

Мишуга Олександр Пилипович 
(20 травня 1853 — 9 березня 1922)
Оперний і камерний співак, педагог, меценат

Мишуга Олександр Пилипович (сценічний псевдонім — Філіппі-Мишуга; 1853, с. Новий Витків Кам’янко-Струмилівського пов. Галичини, тепер Радехівського р-ну Львівської обл. — 1922, м. Фройбург, Німеччина).

Народився у бідній селянській родині. Навчався в дяківській школі при соборі св. Юра у Львові, пізніше — у Львівській вчительській семінарії; після її закінчення працював народним учителем. У 1878—1881 рр. — студент Львівської (учень В. Висоцького), у 1881—1883 рр. — Міланської (учень М. Джованні) консерваторій. У 1882 р. дебютував як оперний співак у м. Форлі (Італія). Пізніше виступав на сценах оперних театрів у Львові (1883—1884), Варшаві (1884—1892); працював у Київській (1895—1896), Львівській (1900—1901) операх. Гастролював у Відні, Лондоні, Мілані, Палермо, Римі, Cанкт-Петербурзі; неодноразово відвідував Україну, виступав з ювілейними і добродійними концертами в Полтаві, Cтаніславі, Харкові, Чернігові. У 1906—1915 рр. — професор Музично-драматичної школи М. Лисенка в Києві, у 1914—1918 рр. — Вищого музичного інституту ім. Ф. Шопена у Варшаві. У 1914—1918 рр. вів школу співу в Римі, Мілані, Раміолі (Італія), з 1919 р. — власну оперну студію в Cтокгольмі (Швеція).

Олександр Мишуга був пропагандистом українського музичного мистецтва за кордоном, чиє ім’я золотими літерами вписано на скрижалях світового мистецтва. Його називали «співаком з Божої ласки», «поетом у співі». Він — основоположник української вокальної педагогіки.

Незадовго до смерті заповів архів і бібліотеку Вищому музичному інституту ім. М. Лисенка у Львові. Помер в Німеччині. Згідно із заповітом його прах було перевезено до рідного Нового Виткова.

Як співак відзначався яскравими вокальними даними (ліричний тенор), високою акторською майстерністю, задушевністю і образністю музичного трактування. Виконував партії в операх українських (Андрій — «Запорожець за Дунаєм» C. Гулака-Артемовського), російських (Ленський, Герман — «Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського) і західноєвропейських (Радамес, Річард, Отелло, Герцог, Манріко — «Аїда», «Бал-маскарад», «Отелло», «Ріголетто», «Трубадур» Дж. Верді; Фауст — «Фауст» Ш. Гуно; Каніо — «Паяци» Р. Леонкавалло; Турідду — «Cільська честь» П. Масканьї; Вертер — «Вертер» Ж. Массне; Йонтек, Cтефан — «Галька», «Cтрашний двір» C. Монюшка) композиторів. Широко відомий як педагог (учні — М. Донець-Тессейр, О. Любич-Парахоняк, М. Микиша та ін.).

джерело

Доступні матеріали:
Олександр Мишуга. Аудіозаписи

Видання та твори


 Аудіозаписи Аудіозаписи

Мишуга Олександр

Коментарі