Тулуб Зінаїда

1890 — 1964

Тулуб Зінаїда Павлівна
(28 листопада 1890 — 26 вересня 1964)
Письменниця, перекладачка

Народилася в сім’ї відомого київського адвоката. Дитячі роки провела в м. Брацлав Подільської губ. (тепер – смт Немирівського р-ну Вінницької обл.) і м. Таганрог (тепер – РФ), куди її батька переводили по службі. У 1904 р. разом із батьками повернулася до Києва. У 1904–1909 рр. навчалась у Київській жіночій гімназії. У 1913 р. закінчила історико-філологічний факультет Вищих жіночих курсів. Займалась науково-дослідницькою роботою. За працю «Погляди М.В.Гоголя на проблеми мистецтва в світлі західноєвропейської та російської філософських теорій першої половини ХІХ ст.» одержала ступінь кандидата філологічних наук і була залишена при Київському університеті для підготовки до професорського звання. У 1919–1921 рр. працювала лектором у частинах Червоної армії; з 1921 р. – завідувачем літературної частини Київського кінофотокомітету, пізніше служила у відділі Київського міського бюджету. З 1926 р. перебувала на творчій роботі.

У 1937 р. заарештована за сфабрикованим звинуваченням у приналежності до «контрреволюційної організації» й засуджена до десятирічного терміну ув’язнення. Покарання відбувала в тюрмі м. Ярославль, пізніше – на Колимі (до 1947). Після завершення терміну ув’язнення була вислана до Джамбульського р-ну Казахської РСР (тепер – Республіка Казахстан); у 1950 р. заарештована повторно й заслана до Кокчетавської області Казахської РСР. У 1956 р. реабілітована за стандартним формулюванням – «за відсутністю складу злочину»; повернулася до Києва, де продовжувала літературну діяльність. Померла в Ірпінському будинку творчості; похована в Києві на Байковому кладовищі.

Дебютувала в літературі повістями російської мовою «На роздоріжжі» (1916), «В порту» (1917–1918), поезіями. Під впливом подій Української революції, з поч. 1920-х рр. почала писати українською мовою. Авторка історичних романів: «Людолови» (1934–1937, нова редакція – 1958) – про події часів гетьманування П.Сагайдачного, «В степу безкраїм за Уралом» (1964) – про життя Т.Шевченка на засланні. Писала також п’єси, кіносценарії («Гайдамаки», «Сагайдачний»), перекладала російською мовою твори українських і французьких письменників. Залишила спогади – «Повість мого життя» (незакінч.).

Доступні твори:
Людолови

Видання та твори


Людолови Людолови

Тулуб Зінаїда

Коментарі