Бондаревич-Черненко Лілія

1956 — наші дні

Бондаревич-Черненко Лілія Василівна

(Нар. 19 червня 1956)

Прозаїк

Лауреат Міжнародної премії журналістів ім. В. Стуса (2001)

Народилася 19 червня 1956 року на Ошмянщині, Білорусі. Закінчила Гродненський університет ім. Янки Купали. Понад 20 років мешкає в Прилуках. Працювала завідувачем районного відділення культури, викладала естетику та літературу в Прилуцькій виправно-трудовій колонії. На місцевому телебаченні «Ефір-ТВ» вела авторську програму «Провінційні діалоги». В її творчому доробку - книги: «Зона грає блюз», «Красавік кахання», «Торішній дощ», «Жінка, яка дещо знає» та «Відьма з майбутнього». "Настя Каменська з вулиці Вишневої", "На берегах любові". Лауреат Міжнародної премії журналістів ім. В. Стуса (2001), Міжнародної літературної премії «Тріумф» (2000), Всеукраїнського конкурсу «Книжник» (організованого Національною спілкою журналістів України, Лігою українських меценатів та газетою «Книжник - review») за кращу рецензію року (2001), Чернігівських обласних конкурсів «Краща книга року» (тричі) і «Жінка року» (1999). Нині працює журналістом в газеті «Прилуччина». Член Національної спілки письменників України та Чернігівського інтелектуального центру (керівник цієї громадської організації Сергій Дзюба - упорядник, редактор та перекладач трьох її книг). Л. Черненко - член Спілки письменників Білорусі, посвідчення про це вручено в січні 2008 року. Нагороджена Почесним Дипломом за пропаганду білоруської культури і мови за кордоном. Пише білоруською, українською та російською мовами. У 2008 році за книгу "Від берегів Десни та Сожу " отримала літературну премію імені відомого білоруського святителя та єпископа, стародавнього філософа та просвітника Кирила Туровського (Білорусь) та Міжнародну літературну пре¬мію імені Григорія Сковороди "Сад Божественних пісень".

В січні 2011 року Л. Черненко вручено премію Спілки письменників Росії "Імперська культура" ім. філософа, професора Е. Володіна за книгу "Ігуменя Віра: "Ми всі діти Бога" (2010 р), "Теплая церковь Сретения Господня" (2011 р.).

«В каждом ее стихотворении читаешь о том, что жизнь, невзирая ни на что, удивительна. О том, что мир рождается в тебе, живет в тебе и уходит с тобой. И о том, что самое важное в жизни человек делает сам, через себя, и через что-то большее, чем он сам» - ці слова Олександра Забарного про місцеву поетесу Лілю Черненко. 

Лілія Бондаревич - літераторка європейська, у більшості своїх текстів - по-сучасному модернова, іронічна, парадоксальна, інтелектуальна. Письменниця не передбачувана, мов вітер, і послідовна, наче годинник. Вона щоразу дивує й зворушує. Жінки її есеїв та оповідань, незважаючи на страждання і втрати, прекрасні, принадно беззахисні і дивовижно сильні водночас. "Жінка щодня виломлюється: своєї вчорашньої оболонки, як пташеня зі шкарлупи. Спалює при повному місяці своє вчорашнє, наче стару жаб'ячу шкіру, що заважає їй літати та дихати... І починає все з нуля..." "У кожної Єви завжди своє яблуко про запас..." "Бог створив жінку необачно..," "Справжня жінка щодня чаклує. Як добра чарівниця. Змінює форму речей і Всесвіт, в якому живе..." Що ні фраза, то афоризм!.. Кращого адвоката, ніж пані Ліля, нашому жіноцтву не знайти. Хто ще так дохідливо й образно розтлумачить чоловікам, що таке жінка і як потрібно з нею поводитися?!

Джерело

Зона играет блюз

Видання та твори


Коментарі