Дзиндра Євген

1913 — 1983

Дзиндра Євген Васильович
(12 серпня 1913 — 2 вересня 1983)
Скульптор, викладач, громадський діяч

Євген Дзиндра народився в селі Демня на Львівщині в селянській сім'ї. Навчався спочатку в сільській школі, потім в Миколаєві. Його вчителями були видатні педагоги Я. Нальборчак, М. Внук, Й. Стажинський, А.Коверко. На міжнародній виставці прикладного мистецтва в 1935 р. в Парижі журі відзначило роботи учнів Львівської школи, в тому числі і твір Дзиндри почесним дипломом II ступеня. В 1938 р. Євген Дзиндра закінчив школу та отримав диплом скульптора-декоратора. Він почав працювати викладачем у Львівському училищі прикладного мистецтва та створив свої перші скульптурні портрети.

Справжній розквіт таланту мистця настав у післявоєнний період. З 1945 р. Євген Дзиндра постійний учасник художніх виставок від обласних до міжнародних. В 1944—5 рр., а потім у 1949—52 рр. працював на Львівській скульптурній фабриці. У 1944—1952 Євген Дзиндра — член художньої ради Львівської скульптурної фабрики, голова правління художнього фонду, член правління обласного відділення спілки художників УРСР.

У 1955 та 1964 роках у Львові експонувались персональні виставки його творів. Підсумком 40-літнього творчого шляху стала 3-я персональна, на жаль, вже посмертна виставка Євгена Дзиндри, що експонувалась у Виставковому залі Львівської картинної галереї у вересні 1983 р.

Творчий доробок Євгена Дзиндри охоплює коло тем, розкритих у широкому жанровому розмаїтті. Однаково успішно він працює в станковій, монументальній і декоративній скульптурі, дрібній пластиці і різьбі по дереву.

Серед творів останніх років особливої уваги заслуговують позначене глибиною внутрішнього виразу погруддя закарпатського художника Ф. Манайла, сповнена тепла, любові і мудрості скульптура «Мати» і сповнена високого артистизму і внутрішньої культури постать композитора Станіслава Людкевича — останній твір мистця.
Євген Дзиндра також є автором кам'яних левів, що стоять на площі Ринок біля львівської Ратуші.

Майже 2 десятки надгробних скульптур Євгена Дзиндри знаходяться на Личаківському цвинтарі у Львові. Там мистець виробив власну концепцію пам'ятника у вигляді масивної брили каменю, завершеної портретом покійного. Яскравим прикладом можуть бути пам'ятники літераторам Г. Тютюннику та А. Волощаку, василіянину о. Віталію Градюку, професору В. Міліянчуку, письменнику Д. Лукіяновичу, професору І. Свенціцькому та багато інших.

Сам Євген Дзиндра теж похований на Личаківському цвинтарі. Надгробок йому виконали його учень Ярослав Троцько і зять Петро Дзиндра, використавши проект, який скульптор мав намір виконати для пам'ятника співачці С. Крушельницькій.

Свої скульптурні твори Євген Дзиндра виконував переважно у твердих матеріалах — мармурі і камені, що давало можливість втілювати образ, враховуючи специфіку матеріалу. Постійна копітка праця, професійна дисципліна і вроджена допитливість розкрили йому технічні і технологічні таємниці каменю, навчили вкладати живу душу в мертву брилу, наказувати каменеві і слухатись його водночас.

Доступні матеріали:
Кам'яні леви, що стоять на площі Ринок

Видання та твори


Коментарі