Каразін Василь

1773 — 1842

Каразін Василь Назарович
(30 січня 1773 - 4 листопада 1842)
Учений, публіцист, бібліофіл, винахідник, просвітитель, громадський діяч

Нащадок грецького дворянського роду; народився в сім’ї офіцера. Навчався в приватних пансіонах міст Харкова та Кременчука; з 1791 р. служив у лейб-гвардії Семенівському полку (м. Санкт-Петербург) з одночасним навчанням у Гірничому корпусі. З 1798 р. — у канцелярії директора Медичної колегії й державного скарбника. Після виходу у відставку повернувся до родинного маєтку (с. Кручик). У 1798 р., протестуючи проти державної політики імператора Павла І, намагався нелегально виїхати за кордон; під час цієї спроби був заарештований (в околицях м. Ковна) і після листа з каяттям на ім’я імператора помилуваний. У 1801 р. виступив з низкою політичних і культурних ініціатив, адресованих новому імператорові Олександру І: реформи влади, суду, освіти — створення Міністерства народної освіти, розширення мережі університетів тощо. Після цього став довіреною особою царя. У 1801—1804 рр. служив у Міністерстві народної освіти (на посаді правителя справ головного правління училищ): редагував журнал «Ежемесячные сочинения об успехах народного просвещения». Брав участь у підготовці й проведенні реформи середньої й вищої освіти. У 1804 р. вийшов у відставку; повернувся до с. Кручика, де організував своєрідний дослідний центр. Заснував хімічну лабораторію, метеорологічну станцію, для проведення сільськогосподарських експериментів — дослідне поле, народну школу, створив сільську думу, зібрав велику бібліотеку тощо. У 1805 р. виступив з ініціативою заснування першого в Східній Україні Харківського університету, що згодом став осередком культурного відродження України. У 1808 р. звернувся до імператора з листом «Про невтручання у справи Європи», за що був заарештований вдруге. У 1811—1818 рр. очолював Філотехнічне наукове товариство. У 1846 р. протестував проти безземельного звільнення селян в Естляндії (історична назва північної частини Естонії). За ліберальні погляди зазнав репресій. З 1819 р. жив у Санкт-Петербурзі. У 1820—1821 рр. за критику тогочасної державної політики перебував в ув’язненні у Шліссельбурзькій фортеці; після звільнення жив у с. Кручику під наглядом поліції. З 1840 р. — помічник бібліотекаря Харківського університету. У 1842 р. перебував у м. Миколаєві (в гостях у сина — офіцера Чорноморського флоту), де й помер.

Працював у багатьох галузях науки (відомий серед сучасників як «український Ломоносов»): хімії (здійснював досліди з виготовлення хімічних добрив, концентратів, консервування продуктів харчування, розробив удосконалені способи виробництва спирту й селітри, виготовлення мила з тваринного жиру, виробництва яскравих бездимних свічок, обробки шкіри, знайшов спосіб спалення дерева на вугілля, одержання з нього смоли, дьогтю, скипидару), техніки (опрацював нові технології виготовлення водонепроникного цементу, лікарських препаратів, створив систему парового опалення тощо), сільського господарства (освоював і вирощував нові види сільськогосподарських культур), метеорології тощо. Автор понад 60 друкованих наукових і науково-публіцистичних праць; дійсний і почесний член кількох наукових товариств.

Працював у багатьох галузях науки (відомий серед сучасників як «український Ломоносов»): хімії (здійснював досліди з виготовлення хімічних добрив, концентратів, консервування продуктів харчування, розробив удосконалені способи виробництва спирту й селітри, виготовлення мила з тваринного жиру, виробництва яскравих бездимних свічок, обробки шкіри, знайшов спосіб спалення дерева на вугілля, одержання з нього смоли, дьогтю, скипидару), техніки (опрацював нові технології виготовлення водонепроникного цементу, лікарських препаратів, створив систему парового опалення тощо), сільського господарства (освоював і вирощував нові види сільськогосподарських культур), метеорології тощо. Автор понад 60 друкованих наукових і науково-публіцистичних праць; дійсний і почесний член кількох наукових товариств.

джерело

Доступні матеріали:
Створення першої мережі метеорологічних станцій по всій державі

Видання та твори


Коментарі