Шульц Бруно

1892 — 1942

Шульц Бруно
(12 липня 1892 — 19 листопада 1942)
письменник, графік

Епоха: 19-20 століття
Географія: Дрогобич (Львівська область), Львів, Закопане (Польща), Відень (Австрія), Париж (Франція), Варшава (Польща), Вільно (Литва), Трускавець (Львівська область), Краків (Польща).

Більшість Шульцевих художніх робіт та рукописів втрачена, втрачене навіть місце, де був похований. Найбільша збірка рукописів, рисунків, графік та листів Бруно Шульца зберігається у Варшавському музеї Літератури ім. А.Міцкевича, декілька рисунків є у Львівській галереї мистецтв. Музей «Дрогобичина» має на збереженні кілька реставрованих фресок з вілли Ландау. У фондах відділу мистецтв Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України нещодавно була виявлена одна з графік Шульца, яка вважалась втраченою.

12 липня 1892 року народився у Дрогобичі. Був наймолодшим з дітей Якуба Шульца, який походив з Судової Вишні, власника крамниці з тканинами у Дрогобичі на пл. Ринок 10 і Гендель-Генрієтти з дому Кухмаркер, яка походила з родини дрогобицьких торгівців лісом і власників тартаку. В родині Шульців було ще двоє дітей — Ізидор та Ганя.

1910 року отримав атестат з найкращими оцінками і приміткою:"Рекомендувати до навчання в університеті". За порадою родини здає вступні іспити не на малярство, а на будівельний відділ Львівської Політехніки. У зв"язку з хворобою батька була ліквідована крамниця і родина переселилась у дім сестри Шульца Гані Гофманової по вул. Беднарській.

1918 року приєднується до групи Kalleia, створеної молодими шанувальниками мистецтва з осередку єврейської інтелігенції Дрогобича. В цей час інтенсивно займається самоосвітою, багато читає і малює.

На початку 20-х років Бруно Шульц працював над циклом малюнків «Книга ідолопоклонництва», брав участь у колективних експозиціях у Варшаві та Львові. Тоді ж він у Закопаному ознайомився з письменниками В.Риффом та Деборою Фоґель. Розпочинає працю над «Ідолопоклонною Книгою». Листування з цими однодумцями склали основу першої книги Бруно Шульца «Цинамонові крамниці», яку йому вдалося видати за сприяння відомої письменниці Зофії Налковської.

Дебют Шульца став сенсацією в Польщі. З ним знайомляться представники молодого літературного покоління: Вітольд Ґомбрович, Юліан Тувім, Тадеуш Бреза. Його оповідання з радістю друкують у столичних журналах. Виникає дискусія, в якій Бруно Шульц одержує змогу сформулювати своє бачення основ поетики «Цинамонових крамниць»: «Я вважаю "Крамниці" автобіографічною повістю. Не лише тому, що вона написана від першої особи і що в ній можна знайти події та переживання дитинства автора. "Крамниці" — автобіографія, а швидше — духовний родовід, оскільки в ній відтворено духовне походження аж до тих глибин, де воно переходить у міфологію, тоне в міфологічному сні. Мені завжди здавалось, що витоки індивідуального духу, якщо досить глибоко дослідити їх, губляться в яких-небудь міфічних нетрях. Це останнє дно, далі якого проникнути не можна».

Наступного після дискусії року в програмному есе «Міфізація реальності» Бруно Шульц розвинув ідеї поетики міфологізування і зробив їх основою своєї теорії літературної творчості. Вслід за Мартіном Гайдеґґером він шукає зв'язок між причиннонаслідковістю дійсності та законами поетичної мови. Слово у Бруно Шульца — носій першоміфу, у зв'язку з цим мету поезії він бачить у розкритті основ буття, схованих у слові, у поверненні до джерел слова та життя.

Після виходу у світ «Цинамонових крамниць» Бруно Шульц переживав найактивніший період своєї творчості: працював над книжкою «Санаторій під клепсидрою», перекладав «Процес» Франца Кафки. Як митець, Бруно Шульц формувався під впливом філософських ідей Карла Ґустава Юнґа та Франца Кафки.

Влітку 1928 року в Трускавці експонується виставка рисунків, графік та олійних робіт Шульца. Його звинувачують у порнографії і вимагають закриття виставки.

У травні 1930 року виставляє свої роботи в одному із залів Львівського Салону, також виставляється у Кракові на виставці єврейських художників. Під час відпочинку у Закопаному знайомиться з Деборою Вогель — єврейсько-польською письменницею, перекладачкою, істориком мистецтва.

У грудні 1933 року дебютує у Wiadomosciach Literackich оповіданням «Птахи», в той самий час видавництво «Rój» публікує «Цинамонові крамниці». Наступного року у пресі друкуються його оповідання «Друга осінь», «Липнева ніч», «Геніальна епоха». 1935 року відбулась публікація у часописах оповідань : «Книга», «Додо», «Едзьо», «Санаторій під Клепсидрою» та ін.

Виходом 1937 року «Санаторію…» завершився період творчих успіхів та сподівань Бруно Шульца. Його намагання видати книги в Європі, а також організувати виставку творів живопису завершилися невдачами. У листопаді 1938 року автор отримує Золотий Лавр Польської Академії Літератури, а у 1939 році виходить остання публікація за життя Шульца — стаття «Зоф'я Налковська на тлі своєї нової повісті» ("Skamander", 108-110). В анкеті Wiadomosci Literackich — «В майстернях польських письменників і вчених» Шульц пише про підготовану ним нову книжку, що складалась з 4 довгих оповідань.

Особисті негаразди митця розвивалися паралельно трагічним європейським подіям: 1939 року спалахнула Друга світова війна. Бруно Шульц переживає в Дрогобичі прихід і відхід нацистських та радянських військ. 1940 року на замовлення влади малює портрет Сталіна і олійну картину «Визволення Західної України». Потім його арештовують за використання в картині блакитних і жовтих кольорів.

1 липня німецькі війська повертаються до Дрогобича. Школи закриваються, Шульц втрачає роботу. Початок німецьких репресій проти євреїв. Шульц потрапляє під опіку Фелікса Ландау, який залучає його до малярських робіт — виконує стінопис у дитячій кімнаті на віллі, де мешкав Ландау і в казино гестапо. 27 листопада страчено багато євреїв у Бориславі, серед них Анна Плоцкер та її наречений, що стає страшним ударом для Шульца.

1942 року Шульц вирішує переховати свої рукописи та рисунки, для цього формує їх у кілька тек і передає особам поза гетто. Хворий, виснажений, голодний, знаходиться у глибокій депресії. Друзі з Варшави допомогли йому виробити фальшиві арійські документи і готується його втеча з Дрогобича.

19 листопада забезпечений фальшивими документами та грошима, наважується тікати з Дрогобича. По дорозі до юденрату, куди йшов по хліб, потрапляє під «дику акцію» місцевого гестапо проти євреїв. Гине на вулиці від кулі Карла Ґюнтера — гестапівця, противника Ландау.

Доступні твори:
Цинамонові крамниці. Санаторій під Клепсидрою
Тарас Возняк. Бруно Шульц. Повернення

Видання та твори


Ї. 1997. №9 Ї. 1997. №9

Чижевський Кшиштоф, Шульц Бруно, Іздрик

Коментарі