Тарнавський Юрій

1934 — наші дні

Тарнавський Юрій
(3 грудня 1934)
Поет та прозаїк

Один із засновників Нью-Йоркської Групи, та співзасновник і співредактор її літературно-мистецького річника «Нові Поезії», член Національної спілки письменників України.

Юрій Тарнавський народився 3 лютого 1934-ого року в місті Турка на Бойківщині. Його мати була учителькою, а батько учителем і директором школи. До 1939-ого року він провів дитячі роки у Польщі, біля Ряшева, а відтак в Україні — біля Сянока і в Турці. В 1944-ому році виїхав з родиною до Німеччини. Після війни проживав у таборі для переміщених осіб у Новому Ульмі, де й відвідував українську і німецьку гімназії. Закінчив середню освіту екстерном у Мюнхені, перед виїздом до США в 1952-ому році.

З родиною осів у Ньюарку. Там Ю. Тарнавський відвідував Ньюаркський Коледж Інженерії, в якому студіював електронну інженерію. Закінчив ці студії 1956-ого року зі ступенем BSEE, й відтак поступив на працю до відомої компанії комп'ютерів IBM. Перебув у ній до 1992 року. Спершу працював інженером-електроніком, а згодом кібернетиком (computer scientist) над автоматичним перекладом з російської мови на англійську. Завідував відділом прикладних лінґвінстів в IBM, у військовій школі в Сиракюзах (Нью-Йорк) і в Конгресовій Бібліотеці у Вашингтоні. Програма, розроблена його групою, стала першою у світі, що мала застосування в конкретній практиці цього роду пошуків.

На відпустці в роках 1964—1965, Юрій Тарнавський проживав в Іспанії. Згодом, не покидаючи праці в IBM, студіював теоретичну лінґвінстику по спеціалізації в трансформаційній граматиці при Нью-Йоркськім Університеті. В 1982-ому році він здобув ступінь доктора філософії (Ph. D.), захистивши дисертацію з питань семантики у Поширеній Стандартній Теорії Ноама Чомського під назвою «Семантика знання». Відтак працював над процесуванням природних і розрібкою штучних мов, як також і в ділянці штучного інтелекту, над експертними системами. За працю в IBM Юрій Тарнавський був відзначений низкою нагород.

Він також є автором численних публікацій на кібернетичні й лінґвістичні теми. В 1987-ому році, в рамках відзначення століття Нью-Йоркського Університету, Ю. Тарнавський почесним гостем (keynote speaker) прочитав лекцію під назвою «Штучний інтелект і лінґвістика» у лінґвістичному відділі цього Університету. Відійшовши від IBM, був членом Гарріманського Інституту при Колумбійськім Університеті, професором української літератури і культури у відділі слов'янських мов, як також і спів-координатором української програми (1993—1996) у цьому ж Університеті.

Юрій Тарнавський — один із засновників Нью-Йоркської Групи, та спів-засновник і спів-редактор її літературно-мистецького річника «Нові Поезії». Першу збірку поезій Юрія Тарнавського, «Життя в місті», — з її урбаністичними мотивами і зосередженням на темі смерти — критика привітала як новаторську, такою, яка поривала з традицією мови і тематики загальної тогочасної української поезії, вказуючи при тому той напрямок, в який відтак пішло чимало з його сучасників. Згодом, його програмово екзистенціалістичний роман «Шляхи», в якому описане житгя німецької молоді після Другої Світової Війни, також був відзначений як нове слово в українській прозі. Рання поетична творчість Юрія Тарнавського майже повністю вкорінена у західній літературі, особливо в іспаномовній поезії, творчості французьких передсимволістів, в сюрреалізмі та філософії екзистенціалізму. Відтак, з часом, його освіта і праця — так технічні, як і лінґвістичні, — щораз більше впливають на його творчість, внаслідок чого в його творах щораз помітнішим стає радикально нове трактування мови, як, наприклад, у збірках «Без Іспан», «Без ї» й «Анкети», та в романах «Менінґіт» і «Три бльондинки і смерть». У 1960-тих роках Юрій Тарнавський повністю «переходить» на англійську мову в своїй творчості, спершу в прозі, відтак у поезії. Однак, з останньої — поезії — він згодом перекладає українською мовою відповідники з англомовних ориґіналів : збірка «Ось, як я видужую» і наступні п'ять книжок. Він — член групи авангардних американських письменників Fiction Collective, і у видавництві групи публікує англійською мовою вищезгадані «Менінґіт» і «Три бльондинки і смерть», які були високо оцінені американською літературною пресою.

Коли політична ситуація в Україні міняється з незалежністю, Юрій Тарнавський повертається до української мови, виступаючи з публікаціями мистецьких творів і статей у періодиці та рядом окремих книжок. Нині в його творчості панують характеристики, що вважаються познакою пост-модернізму, такі, як : багатостилевість, коляж, пастіш і прибирання різних, часами протилежних одна одній, позицій / масок (збірка «Ідеальна жінка», поеми «У РА НА» і «Місто київ та ям», цикл драм «6х0»). Кульмінуєтъся цей процес виданням в Україні тритомника його творів (п'єс, поезії і прози) у видавництві «Родовід» — «6х0» (повне зібрання драм), «Їх немає» (зібрані поезії від 1970 до 1999 років) і «Не знаю» (вибрана проза).

Юрій Тарнавський присвятив багато енергії перекладницькій праці з української мови на англійську та з різних мов на українську. Його власні твори були перекладені на англійську, французьку, єврейську, німецьку, польську, португальську, румунську і російську мови.

В 1996-ому році, Юрій Тарнавський був резидентом на міжнародній письменницькій колонії Ледіґ Гаус поза Нью-Йорком, де він написав більшість драм, що входять до книги 6х0, а відтак, 1998-ого року — у відомім Нью-Йоркськім авангарднім театрі Мабу Майнз, в якому була поставлена його п'єса Не Медея в англомовнім варіанті. Того ж самого року, в Тернопільському Драматичному Театрі було поставлено його Чотири проєкти на український національний прапор. В 1997-му році, його перші чотири п'єси з книги 6х0 — Сука-скука/розпука, Жіноча анатомія, Не Медея і Карлики — були прочитані перед публікою акторами театральної студії Національного Університету Києво-Могилянська Академія.

Бібліографія:
Поезія
1956 - Життя в місті
1960 - Пополудні в Покіпсі
1964 - Ідеалізована біографія
1964 - Спомини
1964 - Без Еспанії
1964 - Спомини
1969 - Без ї
1970 - Поезії про ніщо і інші поезії на цю саме тему (Ця книга становить перший том його зібраних поезій, до якого ввійшли всі раніше видані збірки разом із додатковими, що вперше в ньому друкуються, а саме : «Життя в місті», «Пополудні в Покіпсі», «Ідеалізована біографія», «Спомини», «Без Іспанкіпсі», «Ідеалізована біографія», «Спомини», «Без ї», «Пісні є-є», «Анкети», «Вино і ропа» і «Поезії про ніщо»)
1978 - This Is How I Get Well / Ось, як я видужую
1986 - Оперене серце
1991 - Без нічого
1992 - У ра на
1999 - Їх немає

Проза
1961 - Шляхи
1978 - Meningitis
1993 - Three Blondes and Death
2000 - Не знаю
2006 - Короткі хвости. Кавалки
2007 - Like Blood In Water

Драматургія
1973 - Чотири проєкти на український національний прапор
1996 - Сука-скука / розпука
1998 - Жіноча анатомія
1998 - 6х0

Переклади
1967 - «Як кохався дон Перлімплін з Белісою у саду», Федеріко Ґарсія Льорка, драма, переклад з іспанської
1072 - «Остання стрічка Краппа», Семюел Бекет, драма, переклад з англійської
2001 - «Angels in a Pyramid», Volodymyr Tsybulko, poems, translation from Ukrainian

Інтерв`ю та статті
1969 - Під тихими оливами або Вареники замість гітар
1969 - Без Іспанурнал
1969 - Без ї чи без значення? (Інтерв'ю з Вольфрамом Бурґгардтом)
1971 - Дещо про поезії про ніщо
1972 - Література і мова
1985-1988 - Bilingualism in Literature
1988 - Інтерв'ю Івана Фізера з членами Нью-Йоркської Групи
1994 - Інтерв'ю Богдана Бойчука з Юрієм Тарнавським про „Три бльондинки і смерть“
1995 - Богдан Нижанківський і Галицька школа (доповідь, прочитана в НТШ, Нью-Йорк)
1996 - Розмова Віктора Неборака з Юрієм Тарнавським
1996 - The New-York Group and the Kyiv School : Poetry of Two Cities
1997 - „Троянки“ в театрі Ля Мама
1999 - „Цимбелін“ у постановці Сербана
1999 - Трагедія чи не трагедія? Ось питання!
2000 - Попередні дні
2000 - Гамлет 2000
2000 - Темна сторона місяця
2000 - With Camera and Actors
2011 - Всі намагання бути популярним - це рецепта на мистецький провал

На сайті доступно:
Твори

Видання та твори


Твори Твори

Тарнавський Юрій

Шляхи (1) Шляхи (1)

Тарнавський Юрій

Сучасність. Лютий. 1961 Сучасність. Лютий. 1961

Барка Василь, Митрович Кирило, Вовк Віра, Тарнавський Юрій, Одарченко Петро, Гніздовський Яків, Майстренко Іван, Стахів Володимир

Сучасність. Березень. 1961 Сучасність. Березень. 1961

Кравців Богдан, Барка Василь, Бойчук Богдан, Каммінґс Е. Е., Тарнавський Юрій, Качуровський Ігор, Жід Андре, Врецьона Євген, Стахів Володимир, Борщак Ілько, Галайчук Богдан

Шляхи (2) Шляхи (2)

Тарнавський Юрій

Сучасність. Травень. 1961 Сучасність. Травень. 1961

Кубійович Володимир, Чернов Павло, Мазуренко Галя, Тарнавський Юрій, Пастернак Борис, Кравців Богдан, Барка Василь, Кошелівець Іван

Шляхи (4) Шляхи (4)

Тарнавський Юрій

Коментарі