Андрич Іво

1892 — 1975

Андрич Іво
(9 жовтня 1892 — 13 березня 1975)
югославський письменник хорватського походження, Лауреат Нобелівської премії з літератури 1961 року

Епоха: 20 століття
Географія: с. Долац (центральна Боснія),

Народився 9 жовтня 1892 в селі Долац біля Травника (центральна Боснія) в сім'ї ремісника. У 1914-му був заарештований австрійським урядом за участь у патріотичній організації «Молода Боснія».

Перші твори Андрича — ліричні фрагменти й вірші прозою («Ex ponto», 1918; «Хвилювання», 1921), оповідання («Шлях Алії Джерзелеза» та ін.). Літературна діяльність поєднував з революційною та боротьбою за свободу й незалежність Югославії.

Перу Андрича належить кілька збірок повістей і оповідань, романи-хроніки «Міст на Дрині» (1945), «Травницька хроніка» (1945), «Панночка» (1945) та ряд нарисів про видатних діячів югославської і світової культури — Негоша, Кочича, Петрарку, Горького.

Через те, що Андрич народився в Боснії в хорватській родині, але згодом мешкав і працював у Сербії, його в різних випадках називають представником сербської, хорватської та боснійської літератури. Протягом життя він працював у всіх трьох країнах, писав сербсько-хорватською мовою, що на той час була офіційною.

Сам Андрич в часи Австро-Угорщини вважав себе хорватом, а рідною мовою — хорватську.

Українською Іво Андрича перекладали І. Панько, І. Ющук, О. Іванов, Н. Кравченко, Є. Пащенко, М. Шпаковатий та інші.

Видання та твори


Міст на Дрині Міст на Дрині

Андрич Іво

Коментарі