Вітер Василь

1951 — наші дні

Вітер Василь Петрович

(14 червня 1951)

Режисер

Президент студії “ВІАТЕЛ”, заслужений діяч мистецтв України, доцент кафедри телережисури Національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого

Народився у с. Великополовецькому Київської області. Двічі закінчував Київський інститут театрального мистецтва ім.І.К.Карпенка-Карого: 1972 р. за фахом «актор драми» (майстерня М.Верхацького), 1981 р. за фахом «режисер кіно і телебачення» (майстерня В.Кісіна). Як актор працював у Житомирському та Волинському музично-драматичних театрах, на кіностудії ім. О.Довженка. З 1979 року — на Українському телебаченні. З 1982 — на студії «Укртелефільм», де зняв такі фільми: ігрові – «Кларнети ніжності», «Диктатура», «Далі польоту стріли» та ін.; документальні – «Підземні води», «Цвіт папороті», «Іван Миколайчук. Тризна», «Глибокий колодязь» та ін. Був одним із перших режисерів у СРСР, котрі почали знімати ігрові фільми на відео («У лузі на старому дивані» за новелою Є.Гуцала). 1994 року заснував власну студію «ВІАТЕЛ», на якій зняв фільми: «Відродження. Національна філармонія», «Успенський собор», «Михайлівський Золотоверхий» та ін.

Джерело

На сайті доступно:

Василь Вітер: "Як монтується режисер"

Видання та твори


Сад Гетсиманський Сад Гетсиманський

Синько Ростислав, Недашківська Раїса, Вітер Василь, Багряний Іван (Лозов'ягін Іван Павлович)

Житейське море Житейське море

Стригун Федір, Карпенко-Карий Іван, Вітер Василь

Цвіт папороті Цвіт папороті

Вітер Василь, Авдієвський Анатолій, Хор імені Григорія Верьовки

Коментарі