Нарбут Володимир

1888 — 1938

Нарбут Володимир Іванович
(14 квітня 1888 — 14 квітня 1938)
Поет 

Один із засновників акмеїзму (мистецького напрямку, прдставниками якого були А.Ахматова та О.Мандельштам)

Володимир Нарбут народився у хуторі Нарбутівка Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер с.Червоне Глухівського р-ну Сумської обл.) Брат відомого українського художника-графіка Георгія Нарбута. 

Середню освіту  отримав 1906 р. у Глухівській гімназії, того ж року вступив на математичний факультет Санкт-Петербурзького університету (під час навчання переводився на історико-філологічний та факультет східних мов).

1908 — дебютує в літературі.

1911 — керівник відділу поезії студентського журналу "Gaudeamus".

Осінь 1911 — один із засновників товариства поетів-акмеїстів "Цех поетів".

1912 р. вийшла друком збірка В.Нарбута "Алілуйя", яку заборонила цензура і через яку він змушений був покинути університет  і виїхати в етнографічну експедицію до Африки (Абіссинія, Сомалі).

Березень 1913 р. — амністований, повернувся до Росії, де видавав і редагував "Новый журнал для всех". Але у зв'язку із фінансовими проблемами того  ж року повертається до рідного Глухова.

Після революції 1917 р. приєднався до лівих есерів, а згодом і до більшовиків. Входив до складу Глухівської ради робітничих і солдатських депутатів.

1918 — керував виданням більшовицької преси в м.Воронеж, а 1919-го — у Києві. Того ж року заарештований білогвардійською контррозвідкою у Ростові-на-Дону (звільнений із в'язниці червоноармійцями).

1920 — голова Одеського відділення Російського телеграфного агенства (РОСТА), видавець журналів "Лава" і "Облава".

1912 — керівник Радіотелеграфного агенства України (РАТАУ, м.Харків).

1922 — працював  у відділі друку ЦК РКП (б) у Москві, редагував журнали "30 дней", "Всемирный следопыт", "Вокруг света", очолював видавництво "Земля і фабрика".

У 1928 р., за звинуваченням у «приховуванні низки обставин, пов’язаних із перебуванням у полоні в білих», був виключений з ВКП (б) і звільнений з адміністративних посад. У жовтні 1936 р. заарештований за доносом як «український націоналіст»; у липні 1937 р. засуджений до ув’язнення терміном на 5 років, відправлений до пересильного табору поблизу м. Владивосток, пізніше — до м. Магадан, де у квітні 1938 р. був повторно засуджений і розстріляний (за іншими даними — утоплений на баржі разом з іншими в’язнями).

Як пише у своїх спогадах Н.Я.Мандельштам, вдова Осипа Мандельштама, точних відомостей про його смерть немає, є тільки розповідь якогось Казарновського: "Про нього говорять, що в пересильному [таборі] він був асенізатором, тобто чистив вигрібні ями, і загинув з іншими інвалідами на підірваній баржі. Баржу висадили, щоб звільнити табір від інвалідів. Для розвантаження...". Офіційна дата смерті Нарбута — 15 листопада 1944 року, швидше за все вигадана. "Дата в свідоцтві про смерть, виданому загсом, теж нічого не доводить, — пише Н. Я. Мандельштам. — Дати проставлялися абсолютно довільно, і часто мільйони смертей свідомо відносилися до одного періоду, наприклад, до військового. Для статистики виявилося зручним, щоб табірні смерті злилися з військовими...". Очевидці відносять смерть Владимира Нарбута в крижаних хвилях моря Охотського до весни 1938 року.

Творчий доробок В.Нарбута: "Поезії. Рік творчості перший" (1910), "Алілуя" (1912, після виходу друком вилучена цензурою; перевидана у 1922), "Веретено" (1919), "Вірші про війну", "Плоть", "Червоноармійські вірші", "У вогненних стовпах" (усі — 1920), "Радянська земля" (1921). "Олександра Павлівна" (1922); його остання збірка "Спіраль" (1936), підготовлена до друку, не побачила світ через арешт автора.

Автор: Hell`ga

Джерела:

1. Володимир Нарбут [Електронний ресурс]. — Режим доступу : Володимир Нарбут

2. Для мене світ завжди прозоріший за воду — Володимир Нарбут [Електронний ресурс]. — Режим доступу : Володимир Нарбут

На сайті доступно:
 

Видання та твори


Коментарі