Луцишина Оксана

1974 — наші дні

Луцишина Оксана
(Нар. 1974 р.)
Письменниця, перекладачка

Лауреат конкурсів «Гранослов», «Благовіст», «Привітання життя»
 
Оксана Луцишина народилася в Ужгороді. Закінчила романо-германську філологію Ужгородського державного університету. Навчалася в університеті Південної Флориди, де здобула ступінь магістра із французької літератури, а також магістра із жіночих студій. Живе у США.
 
Збірки поезій:
«Усвідомлена ніч» (1997), 
«Орфей Великий» (2000),
"Я слухаю пісню Америки" (2010).
 
Є авторкою збірки новел «Не червоніючи» (2007) і роману "Сонце так рідко заходить (2007).
 
Лауреат конкурсів «Гранослов», «Благовіст», «Привітання життя». 
 
Жанна Капшук: "Коли ми хочемо насолодитися запашним чаєм, нам недостатньо одного ковтка – треба випити повну склянку, аби сповна відчути його неповторний смак. Із тим же принципом варто читати збірку «Я слухаю пісню Америки»: одного вірша-ковточка буде замало – щоб по-справжньому розсмакувати цю поезію, треба випити усю книгу. І не бійтеся пити залпом: обпечене горло заживе швидко, зате той біль, який хоча б деякий час бринітиме в ньому після «випиття» поезії Оксани Луцишиної, гідно довершить відчуття притаманного їй смаку".
 
Оксана Луцишина, "ГОРА":
 
чоловік  і жінка заводять разом кота
і вечорами пестять його і усміхаються
вони і раніше усміхалися
але зараз то глибші усмішки
крізь них щось тихенько і настирливо сяє
музика вівальді спалах коштовностей
 
потримай будь-ласка говорить жінка
і передає кота чоловікові
той бере його на руки 
жартома смикає за хвостик
жінка щось впізнає в чоловіковому обличчі
і він стоїть під її поглядом
нарешті розгаданий
 
як гора у надрах якої
інша гора

Видання та твори


Картопляна сестра Картопляна сестра

Луцишина Оксана

Коментарі