Федоров Іван

1510 — 1583

Федоров Іван
(бл.1510 – 5 (6) грудня 1583)
Діяч середньовічної східнослов'янської культури, друкар

Точної дати і місця народження Івана Федорова невідомо.
 
Однак добре знаємо, що книгодрукування на Волині та у Львові відбулося саме завдяки йому.
 
Продовжувач традицій Швайцпальта Фіоля та Франциска Скорини здійснив свою місію у побудові української культури на найвищому рівні.
 
Про місце навчання Івана Федорова відомо більше, ніж про походження. Так, Є. Немировський виявив в архіві краківського Ягелонського університету записи про вступ до нього 1529 р. та отримання 1532-го ступені бакалавра «Іваном Федоровим сином москвитином». Науковець вважає, що йдеться саме про друкаря.
 
Свого часу Іван Федоров організував 4 друкарні: у Москві, Заблудові, Львові та в Острозі. 
 
Для культури східнослов'янських народів подарував видання шкільних підручників для навчання дітей грамоті, читанню і основам граматики (львівський «Буквар» 1578).
 
Окрім того, що Федоров був чудовим друкарем, відзначився ще й як редактор. Йдеться про т. зв. додаткові статті-післямови у львівських «Апостолі» і «Букварі», острозьких «Азбуці» і «Біблії». Ці тексти входять до літературної спадщини Федорова.
 
В Україні було два періоди жіяльності Івана Федорова: львівський (1572–1574 рр.) і острозький (1582–1583 рр.)
 
Саме острозький період був найпліднішим для Федорова та його культурного оточення. На запрошення В.-К. Острозького друкар прибув у володіння князя, де був призначений управителем дерманського монастиря (1575–1576).
 
В Острозі Федоров видав: «Азбука» (або «Буквар» в 1578), «Книга Нового завіта» (1578), «Книжка собраніє вещей нужнєйших...» Тимофія Михайловича (1580), перша повна слов'янська кирилична «Біблія» (1580-1581), «Хронологія» Андрія Римші (5 травня 1581 р.)
 
Визначити, які саме стародруки належали роботі Федорова допоміг його власний друкарський знак, що раніше надрукований у львівських «Апостолі» і «Букварі».
 
Окрім того Федоров зазстосовував нові на той час шрифти. У Біблії — 6 різних шрифтів, з них: два грецькі, в тому числі й дрібніші.
 
Видання, виконані в Острозі, мають численні орнаментальні прикраси: дереворитна рамка на титульному аркуші Острозької Біблії, герб кн. Острозьких, ініціали, заставки, кінцівки, унікальна орнаментальна деталь — зображення обличчя («херувим-українець») з крилами з обох сторін.
 
Однак, за певних обставин Іван Федоров був змушений покинути Острог (розбіжність у поглядах щодо продажу книг; В.-К. Острозький цієї діяльності не поділяв). Вирушивши до Львова, друкар залишив чималий спадок для продовження книговидавничої діяльності в Острозі.
 
 
 
 

Видання та твори


Острозька Біблія Острозька Біблія

Турконяк Рафаїл, Федоров Іван

Коментарі