Лопата Василь

1944 — наші дні

Василь Іванович Лопата
(Нар. 28 квітня 1944 р.)
Художник-графік, літератор
 
Народний художник України, член Національної спілки художників України, член Національної спілки письменників України
 
В.І. Лопата в 1964-1970 pp. навчався у Київському державному художньому інституті, де закінчив книжкову майстерню професора В.І. Касіяна.
 
Не будучи студентом, почав брати активну участь у республіканських та всесоюзних художніх виставках.
 
У 1970-1972 pp. навчався у творчій майстерні при Академії мистецтв СРСР (педагог М.Г. Дерегус).
 
Вступивши в 1970 р. до Спілки художників України, займається виключно творчою роботою. Працює в царині графіки — створює великі цикли та ілюстрації до творів історичної та класичної української літератури, а також ілюструє і сучасних письменників.
 
Книги, оформлені та проілюстровані В.І. Лопатою, неодноразово відзначалися дипломами на республіканських та всесоюзних конкурсах. За цикл ілюстрацій до «Слова о полку Ігоревім» художник був нагороджений Дипломом І ступеня Академії мистецтв СРСР (1986 p.). а за серію гравюр до «Кобзаря» Т.Г. Шевченка був відзначений Державною премією України імені Т.Г. Шевченка (1993 p.).
 
В.І. Лопата працює в різних жанрах і техніках. Особливо високої майстерності він досягнув у гравюрі, як чорно-білій, так і багатокольоровій. Цінність майстерності позачасова і неминуча. В. Лопата — блискучий гравер, він не знає перешкод у практичному виконанні задуму, не шкодуючи сил для досягнення бажаною результату. Він робить гравюри в сім, вісім, дев'ять дощок, що є безпрецедентним прикладом в українській графіці. В роботах Василя Лопати виявлено його високу графічну культуру. Йому властиве романтичне, лірико-епічне світосприйняття.
 
Тематика графічних циклів В. Лопати, принцип його образною мислення, високий ступінь узагальнення свідчать про народні джерела творчості митця.
 
Образний світ творів Василя Лопати — метафоричний, виразно поетичний. Його творчість присвячена трактуванню та глибинному осмисленню історії українською народу від найдавніших часів. Історичні факти, постаті давнини та сучасності, природу, літературу, народну і релігійну творчість він трактує у своєрідному та неповторному лірико-поетичному ореолі.
 
Головні твори митця: графічні серії - іл. — «Сон князя Святослава» І. Франка (1966 p.), «Маруся Чурай» І. Хоменка (1968 p.), «Українські народні думи» (1970 p.), «Побратими» В. Шевчука (1971 p.). «Людолови» 3. Тулуб (1973 p.). «Українські народні думи» (1973 p.). «Украдені гори» Д. Бедзика (1974 p.), «Каменярі» І. Франка (1975 p.), «Прапороносці» О. Гончара (1976 p.), «Таврія» О. Гончара (1978 p.), «Полтава» О. Пушкіна (1979 p.), «Тополя» Т. Шевченка (1980 p.), «Українські балади» (1981 p.), «Українські народні казки» (1982 p.), «Кобзар» Т. Шевченка (1992 p.), «Слово о полку Ігоревім» (1986 p.), «Про славне військо запорізьке низове» Л. Кашенка (1989 p.), «Страшна помста» М. Гоголя (1994), «Тарас Бульба» М. Гоголя (1999 р.), «Маруся Чурай» Ліни Костенко (2000 p.); станкові серії — до поезії Лесі Українки (1971 p.), «Життя і творчість Г. Сковороди» (1972 p.), «Сільські будні» (1984 p.), портрети Київських і Галицьких митрополитів (1990-1992 pp.), портрет Папи Івана Павла II та серія «Українські святі» (1993 p.), «Хресний шлях України» (1995 p.), «До життя і воскресіння» (1996 p.); живопис — «Вічний поклик» (1996 p.), «Я знаю шлях» (1995 p.), «Благовіщення» (1996 p.). «Моління про чашу» (1996 p.), «Таємна вечеря» (1997 p.); пейзажі, публікації. Плакати «Боже Великий Єдиний, нашу Вкраїну храни», «Зміцнімо діаспору — допоможемо Україні», листівки.
 
У 1991-1992 pp. В.І. Лопата брав участь у державотворчій акції — розробці ескізів валюти України — гривні, оформляв дипломатичний та загальнодержавний паспорти України (1993 p.).
 
Окрім творчої діяльності, В.І. Лопата бере активну участь у громадській роботі: неодноразово був обраний до складу ревізійної комісії Київської організації Спілки художників України, успішно працював членом комітету з Державних премій України імені Тараса Шевченка. Почесний громадянин міст Вінніпег та Брендон (Канада).
 
Учасник багатьох вітчизняних і міжнародних виставок. Персональні виставки: Воронеж, Росія (1972 p.). Баку, Азербайджан (1973 p.). Обласна філія Спілки художників України, Дніпропетровськ (1982 p.). Літературно-меморіальний музей Т.Г. Шевченка, Канів (1984 p.). Обласна філія Спілки художників України, Чернігів (1985 p.). Культурний центр, Делі, Індія (1989 p.). Спілка художників України, Київ (1990 p.). Український осередок, Вінніпег, Канада (1990 p.). Український музей, Рим, Італія (1991 p.). Український музей, Нью-Йорк, США (1991 p.). Виставковий зал колегії, Оттава, Канада (1991 p.). Галерея Канадсько-української мистецької фундації, Торонто, Канада (1997 p.). Галерея мистецтв, Варрсн, США (1997 p.). Український центр. Едмонтон. Канада (1997 p.). Галерея "W". Сакраменто, США (1997 p.). Художня галерея. Пасифіка, США (1998 p.), Національний художній музей України. Київ (1999 p.). Виставкова зала Кисво-Могилянської академії, Київ (2000 p.). Палац мистецтв «Український дім», Київ (2000 p.). Національний музей Тараса Шевченка, Київ (2001 p.). Галерея, Чернігів (2001 p.). Український національний музей, м. Чикаго (2002 p.). Літературно-меморіальний музей Т.Г. Шевченка, Канів (2003 p.). Музей «Літературне Придніпров'я», Дніпропетровськ (2004 p.). Український національний музей. Чикаго (2004 p.). Галерея «Мистець» (2006 p.).
 
Твори В. Лопати зберігаються у Національному художньому музеї в Києві, художніх музеях Чернігова, Полтави, Дніпропетровська, Сум, а також у Бібліотеці Конгресу США у Вашингтоні, Українському Музеї в Нью-Йорку, Музеї Стснфордської єпархії УГКЦ у США, Музеї при Українському Католицькому Університеті в Римі, музеях Російської Федерації (Третьяковській галереї в Москві. Булинку-музеї О. Пушкіна в Санкт-Петербурзі, галереях Єкатеринбурга. Магнітогорська), приватних збірках Італії, Великобританії, Канади, Росії, Швейцарії, США.
 
Василь Лопата з 1979 р. — заслужений художник України; з 2001 р. — народний художник України; лауреат міжнародної премії з екслібрису (1989 p., Англія); лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1993 p.); лауреат першої премії 11 ром -інвестбанку України (1998 p.); лауреат літературної премії імені Олеся Гончара (2007 p.); лауреат літературно-мистецької премії імені Лесі Українки (2008 p.).
 
В. Лопата — член Національної спілки письменників України, автор книг: «Надії та розчарування або метаморфози гривні» (2000 p.). »Десь на дні мого серця» (2001 p.). «Дорогу свою покажи мені. Господи» (2005 p.).
 

Видання та твори


Коментарі