Азербайджан: культура

Культура народів, які проживають на території сучасного Азербайджану, залежала від географічного розташування країни – на межі Заходу і Сходу. Література, музика, зображальне мистецтво зазнали впливів іранської та арабської культур, російської і європейської, були творені в унікальному культурному кліматі. 
Основа сучасного азербайджанського народу – тюркомовний етнос – формувався у ХІV – XV ст., одночасно групувалися два культурні осередки – Південний Азербайджан і Рівнинний Карабах  (XVI—XVIII), тоді як у ХІХ ст. культурним центром стало місто Шуша (Нагірний Карабах). Важливою сторінкою історії азербайджанської культури були періоди, коли край входив до складу Росії, потім СРСР. Наразі у ХХІ спостерігається широка модернізація культури Азербайджану.
 
Давня культура Азербайджану
 
Література
Популярними фольклорними жанрами Азербайджану були пісні ліричні ("Ти схожа на кохану", "Глянь сюди", "Золотокоса наречена", "О, соколе"), трудові ("Промені труду", "Пісня косаря"), історичні ("Гачаг Набі", "Піший Кьор-огли"), жартівливі ("Іди, іди") тощо, також поширені приказки, загадки, казки (тут популярні такі герої як Джиртдан, Гекчек Фатм, Овчі-Пірім, Тик-тик Ханим, Мелік-Мамед,тощо) .
Азербайджанський епос представлений так званими "дастанами", які відображають реальні і вигадані події. Найважливіші у цьому жанрі твори "Аслі і Керем", "Кьор-огли", "Ашик-Гаріб", "Шах Ісмаїл".
У XVI — XVII ст. були популярними народні співаки "ашуги" Гурбані, Сари, Аббаса Туфарганли,  Валеха тощо.  Наприкінці XIX – на початку XX ст. відомі пісні "ашугів" Гусейна Бозалганли, Алескера, Асада Рзаєва, Шамшіра Годжаєва, Мірзи Байрамова, Іслама Юсифова тощо. 
Перша пам’ятка тюркською мовою – "Книга мого діда Коркута" – це епос племен огузів, котрі стали складом азербайджанського, турецького і туркменського народів, твір написаний на території сучасного Азербайджану. Першим поетом, основоположником мови, вважають Гасаногли Іззеддіна (кін. ХІІІ – поч. XIV ст.). Важливими поетами XIV – XVІ ст. є Юсиф Маддах, Імадеддін Насімі, Джаханшах, Сулатан Якуб, Кішвері, Ісмаїл І, Фізулі, Хабібі, котрого називають "королем поетів", тощо. 
У XVII—XVIII ст. значними письменниками Іранського Азербайджану є Говсі Тебрізі, Саіб Тебрізі, Мухаммед Амані, Тасір Тебрізі, Тарзиі Афшар, Месіхі (автор поеми «Варга и Гюльша», яку вважають одним з найліпших середньовічних азербайджанських творів). Також у XVIII ст. відомі поети "Ширванської школи": Шакір, Нішат, Махджур. 
Молла Панах Вагіф (1717 - 1797)  стає центральним поетом свого часу, його твори близькі до народнопісенної лірики, творчість відзначається вітальною домінантою, "реальністю" образів. Близький до нього поет-просвітник Молла Велі Відаді (1709 - 1809), котрий писав у дусі суфізму. У прозі цього часу важливим стає твір "Розповіді про Шахріяра" невідомого автора. 
Після віддалення від перської традиції у ХІХ ст. у зв’язку із входженням Азербайджану до складу Росії культура бере орієнтир на російську, слов’янську,  європейську традиції. Значні письменники цього часу:  Касим-бек Закір, Сеід Азім Шірвані, Сеід Абульгасим Небаті, Аббасгулу ага Бакиханов, Хуршидбану Натаван, Мірза Шафі Вазех, Ісмаіл-бек Гуткашинли, Джаліл Мамедкулізаде, Сеід Абдульгасем Набаті, Алексер, Наджафкулі, Гусейн Бозалганли. Особливе місце займає Мирзу Фаталі Ахундова, автор шести комедій і однієї повісті, зачинатель літературної критики в Азербайджані.  Наджаф-бек Везіров у 1896 р. створює першу трагедію "Горе Фахреддіна". 
Поет-романтик Мухаммед Хаді "відчиняє" ХХ століття азербайджанської літератури, в романтичній манері також пишуть Мікаіл Мушфіг, Гусейн Джавид, Аббас Сіххат. Далі наступає радянський період літератури, де першим "народним поетом" стає  Самед Вургун, важливі також імена Сулеймана Рустама, Мірзи Ібрагімова, Расула Рзу, Мамеда Саіда Ордубаді, Бахтіяра Вахабзаде тощо. В Іранському Азербайджані відомими були Мухаммад Хусейн Шахріяр, Самед Бехрангі. 
Сучасну прозу Азербайджану представляють Анар, Ельчин, Рустам Ібрагімбеков, Акрам Айліслі, Камал Абдулла, Чингіз Абдуллаєв, Гусейннбала Міраламов, Сейран Сехавет, Афаг Масуд, Сара Назірова-Огуз, Гасан Гулієв, Ельчин Гусейнбейлі, Рафік Гашимов, Рашад Меджид, Басті Алібейлі, Ільгар Фахмі, Максад Нур, Гюнель Анаргизи та інші. Поети: Фікрет Годжа, Вагіф Самедогли, Раміз Ровшан, Чингіз Аліогли, Гідаят, Вагіф Бехменлі, Мансур Векілов, Сіявуш Мамедзаде, Аждар Ол, Аділь Ширін, Адалат Аскерогли, Елхан Зал Гараханли, Салам, Азад Яшар, Салім Бабуллаогли, Гулу Агсес, Гашам Наджафзаде, Мурад Кьохнегала, Заїр Азамат, Ніджат Мамедов, Фіруза Мамедлі, Гюнель Мавлуд тощо. Їхні твори перекладені на українську
 
Архітектура
 
Живопис
 
Скульптура
 
Народні промисли
 
Музика і танці
 
Театр
 
Кіно
 
Про мову, етногенез, кухню, традиції азербайджанців: тут

Видання та твори


Коментарі