Литва: культура

Література

Археологічні знахідки свідчать, що язичницька культура Литви була частиною культури балтських племен.
Перший письмовий пам’ятник литовської мови – «Катехізіс» Мартінаса Мажвідаса був виданий у 1547 році у Караляучюсі. Після укладення унії у 1569 році між Великим Князівством Литовським та Польським Королівством література у Литві створювалась тільки польською, старослов’янською та латинською мовами. Цей час подарував людству великих поетів – Сарбевія, Хусовіана та ін.
Писемність на литовській мові почалася з книг релігійного змісту. 
Перший повний литовський переклад Біблії виконав між 1579 і 1590 Йонас Бреткунас.
У відповідь на протестантські книги литовською мовою з’явилися католицькі. Єзуїт Мікалоюс Даукша переклав з польської мови «Катехізис» іспанського єзуїта Якова Ледесми і видав у Вільні 1595 року. У 1599 також вийшов збірник проповідей «Постилла» ректора віленської єзуїтській колегії Якуба Вуека, перекладений Даукша з польського.
Важливу роль у становленні литовської писемності відігравали Константінас Сірвідас та Даніелюс Клейнас.
 У 18 столітті розпочалось романтичне національне відродження, писати стали литовською мовою. Литовська художня література починається з Крістіонаса Донелайтіса  і його поеми «Пори року » (видана 1818 року).
Літературу 19 століття представляє Антанас Баранаускас з його класичною поемою «Аникщяйский бір» та відомий польський лірик Йонас Мачюліс (Майроніс).
З 1795 по 1914 рік Литва була у складі Російської імперії, з 1918 року до 1940 – існувала Перша Литовська Республіка. 1940 року Литва була приєднана до СРСР. Тому 20 століття культура Литви зазнала значного впливу від російської літератури та ідеології.
В цей час важливими діячами литовської літератури були такі поети і письменники: МікалоюсЧюрльоніс, Людас Гіра,  Вінцас Миколайтіс-Путінас, Юозас Тумас - Вайжгантас, Йонас Білюнас, Юлія Жемайте, Мотеюс Густайтіс, Миколас Вайткус, Фаустас Кірша, Габриеле Пяткявічайте-Біте, Баліс Сруога, Стасис Сантварас, Юргис Балтрушайтіс, Пятрас Цвірка, Марцеліус Мартінайтіс, Лаздіну Пеледа, Шатрийос Рагана, Софія Чюрльонене-Кімантайте, Юліус Яноніс, та ін.
Авангардну літературу представляють Юозас Тіслява, Казіс Бінкіс, угруповання «Чотири вітри»:  Юозас Жлабіс - Жянге, Антанас Римидис, Саліс Шемеріс, Пятрас Таруліс і «третьофронтовці» Казіс Борута, Антанас Венцлова, Костас Корсакас, Йонас Шимкус, Броніс Райла, Пятрас Цвірка.
Реакцією на авангард стала неоромантична течія, представниками якої є Іонас Айстіс (Александравічюс), Бернардас Бразджьоніс, а також Саломея Неріс.
Дисидентами литовської літератури вважаються Мамартас Індрілюнас, Антанас Мишкинис,  Казіс Инчюри та Бронюс Кривіцкас.
 Литовська література під час Другої світової війни розкололася на радянську літературу (Антанас Венцлова, Юстінас Марцінкявічюс, Едуард Межелайтіс, Гіра Людас, Юозас Балтушіс, Костас Корсакас) і «еміграційну»: Бернардас Бразджіоніс, Генрикас Нагіс, Броніс Райла, Казіс Брадунас, Марюс Катилишкіс, Антанас Шкема, Альфонсас Нікі-Нілюнас, Вінцас Креве – Міцкявічюс, Пятрас Бабіцкас, Вітаутас Мачерніс, Альгімантас Мацкус, Люне Сутема(Зінаида Нагіте Катілишкене),Юргіс Савицкис, Антанас Шкема, Ицхокас Мерас, Саулюс Томас Кондротас, Йонас Мекас, Клеопас Юргеліоніс та Ігнас Шейнюс.
Повоєнна література представлена іменами Витауаса Бложе, Эдуардаса Межелайтиса, Альгимантаса Балтакиса, Янини Дегутите, Альфонсаса Малдониса, Сигитаса Гяду, Йонаса Юшкайтис,а Йонаса Стрелкунас,а Юдиту Вайчюнайте, Оне Балюконе (Балюконите), Антанаса А. Йонинаса, Гинтараса Патацкаса, Корнелиюса Плателиса, Нийоле Миляускайте.
Найвідомішим поетом другої половини 20 століття є Томас Венцлова
Юозас Грушас, Юстинаса Марцинкявичюс, Казіс  Саі, Юозас Глинскис, Саулюс Шальтянис – належать до литовських драматургів.
Сучасну литовську поезію представляють Айдас Марченас, Еугеніюс Алішанка, Сігітас Парульскис, Гінтарас Граяускас.
Представниками постмодернізму в Литві є:  Юозас Апутіс, Ромуалдас Гранаускас, Річардас Гавяліс, Агне Юрчюконіте, Юргіс Кунчінас, Юозас Ерліцкас, Юрга Іванаускайте, Маркас Зінгеріс, Ванда Юкнайте,Сігітас Парульскіс, Геркус Кунчюс, Марюс Івашкявичюс, Рената Шереліте, Габріелюс Ландсбергіс.
Письменники, поети, ілюстратори і драматурги Мартинас Вайнилайтіс, Рамуте Скучайте, Сіґуте Ах, Казіс Сая, Вітаутас Петкявічюс, Вітаутас Рачіцкас, Вітауте Жилінскайте, Віолета Пальчинскайте  творять в царині дитячої літератури.
Національну премію в літературі за часів незалежності Литовської республіки отримали: Йонас Юшкайтіс, Вітаутас П. Бложе, Бронюс Радзявічюс, Казіс Брадунас, Арвідас Шльогеріс, Вікторія Дауйотіте, Сігітас Гяда, Йонас Стрелкунас, Юозас Ерліцкас, Альфонсаса Ніка-Нілюнас, Марцеліюс Мартінайтіс, Донатас Саука, Дональдас Кайокас, Альбертас Залаторюс, Ромуальдас Гранаускас, Томас Венцлова, Нійоле Міляускайте,  Юстінас Марцінкявічюс, Леонардас Гутаускас, Йонас Мікелінскас, Корнеліюс Платяліс, Антанас А. Йонінас, Пятрас Діргела, Біте Вілімайте, Оне Балюконе (Балюконіте), Сігітас Парульскіс, Юозас Апутіс, Юрга Іванаускайте, Айдас Марченас, Кястутис Навакас, Зінаїда Нагіте-Катілішкене (Люне Сутяма), Антанас Гайлюс, Ванда Юкнайте, Рамут Скучайте, Іцхокас Мерас, Роландас Растаускас.
 
Кіно
Литовський кінематограф народився 1909 року.
 Перші короткі фільми з’явилися завдяки американському литовцю Антанасу Рачюнасу, який знімав види свого рідного села, а також Владиславу Старевича, автору першого короткометражного кінофільму «Prie Nemuno» («У Німану»).
Появу перших документальних хронік відносять до 1921 року (Феогніюс Дунаєвас). В 30-х роках документальні фільми знімали оператори-любителі С. Уздонас, С. Вайналавічюс, А. Жібас.
Перші кіновиробництва і кіношколи виникли у 1926. 
Найважливішими кінорежисерами 20х-30х років були Юргіс Лінартас і Владас Стіпайтіс. 
У 1940 була заснована «Студія хронікальних і документальних фільмів» в Каунасі, а в 1941 - кореспондентський пункт кінохроніки у Вільнюсі. Під час німецької окупації вони були закриті. У 1956 студію у Вільнюсі перейменували в «Литовську кіностудію».
До 1956 всі литовські фільми вироблялися у співпраці з  радянськими кіностудіями. Головними режисерами цього кіно були Робертас Верба, Генрікас Саблевічюс і Петрас Абукевічюс.
У середині 50-х в литовський кінематограф прийшли випускники ВДІКу.
У 1957 був знятий перший фільм виключно литовськими силами - «Блакитний Горизонт» режисера Вітаутаса Мікалаускаса.  
Популярними післявоєнними режисерами були Вітаутас Жалакявічюс,Раймондас Вабалас, Алгімантас Пуйпа, Робертас Верба та ін.
Наприкінці 80-х почало з’являтися незалежне кіно. Перша незалежна студія «Kinema» була заснована режисером Шарунасом Бартасом у 1987 році. Іншим відомим режисером став засновник студії «Nominum» - Арунас Мателіс.
Після розпаду СРСР державне фінансування різко зменшилася.
Найбільш відомі режисери сучасності - Вітаутас Жалакявічус, Алгімантас Пуіпа, Раймундас Баніоніс, Шарунас Бартас, Христина Буожіте,  Аудрюс Юзенас та Еміліс Вевіліс. Документальним кіно у Литві займається Арунас Мателіс. 
22-28 березня 2013 року у Києві відбувся Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини «Docudays UA». Під час фестивалю були показані фільми трьох литовських митців: картини молодих режисерів Гєдрє Жіцкітє та Гєдрє Бєйнорютє, а також на ретроспектива відомого майстра литовського документального кіно Аудрюса Стоніса.
 2010 року була заснована Литовська кіноакадемія.
Популярними литовськими акторами є Томкус Вітаутас Ромуальдас,Регімантас Адомайтіс, Йозас Будрайтіс, Донатас Баніоніс, Генрікас Ванцеловічюс, Артурас Жукаускас, Дайнюс Казлаускас, Любомірас Лауцявічюс, Валентінас Масальскіс, Альгімантас Масюліс, Юозас Мільтініс, Едуард Мурашов, Антанас Шурна, Вітаутас Шапранаускас, Арнас Федаравічюс, Лаймонас Норейка, Ромуальдас Раманаускас, Костас Сморігінас, Арунас Сторпірштис, Андрюс Паулавичюс.
 
Театр
Литовський театр представляють режисери, драматурги та актори О.Коршуновас, Е.Някрошюс, Р.Тумінас, Відунас, Г. Ландсбергіс-Жямкальніс, Баліс Сруога, Юозас Тумас.
На міжнародному фестивалі «Гогольфест» 2009 року був показаний балет «Втрачені душі» Клайпедського державного музичного театру.
 
Мистецтво
Відомими класичними литовськими художниками є Мікалоюс Константінас Чюрльоніс, Рустем Ян, Канут Русецкий, Вікентій Следзінський.
На розвиток мистецтва поряд зі старшим поколінням (Пятрас Александравічюс, Антанас Гудайтіс, Вітаутас Юркунас, Юозас Кедайніс, Вінцас Кісараускас, Антанас Кучас, Ионас Кузмінскіс, Юозас Мікенас, Рімтаутас Гібавічюс, Стасіс Красаускас, Людвігас Строліс, Стасіс Ушінскас) помітний вплив стало надавати молоде покоління (Аугустінас Савіцкас, Сільвестрас Джяукштас, Вінцентас Гячас , Ионас Шважас, Владас Каратаюс, Алоізас Стасюлявічюс, Альгірдас Степонавічюс, Бірутс Жіліте, Вітаутас Валюс, Софія вейвер, Казіс Моркунас, Альгімантас Стошкус, Алфонсас Амбразюнас, Гедімінас Йокубоніс та ін.).
У скульптурі домінує меморіальна пластика: Бронюс Вішняускас, Гедімінас Йокубоніс, Константінас Богданас.
У 1992 році, після створення Вільнюського центру сучасного мистецтва, а дещо пізніше - Центру сучасного мистецтва Сороса, все голосніше починає заявляти про себе «нове мистецтво».
Після відновлення незалежної Литовської держави почали говорити і про тихому модернізмі, неофіційному мистецтві, яке існувало поряд з постійно схиляється досягненнями «литовського радянського мистецтва». 
У графіці видатною постаттю останніх десятиліть є Пятрас Репшіс, в живописі – Шарунас Саук та Станіслав Сугінтас.
29 листопада 2012 року у Посольстві були представлені роботи литовського фотохудожника Йонаса Кальвяліса. 
У київському Центрі сучасного мистецтва «Soviart» у травні 2010 року проходила виставка сучасного литовського живопису «Стан неспокою». У виставці представлені роботи різних поколінь литовських художників: Віґантаса Паукштє, Лінаса Ляндзбєрґіса, Бронюса Ґражіса, Вірґініюса Вінінґаса, Константінаса Ґайтанджі, Вітаутаса Васілюнаса.
У травні 2012 року у Києві відбувалися Дні Литовської фотографії.  Цими днями кияни і гості української столиці матимуть можливість побачити фотороботи відомого На яких були представлені роботи фотографа Антанаса Суткуса, Відаса Бівєніса, відео-інсталяції художника Рімаса Сакалаускаса.
 
Музика і танці
Відомими литовськими музикантами та виконавцями є Лівонтас Александрас , Поліна Орлова, Аделе Дауноравічуте, Ієронімас Качінскас, Кіпрас Петраускас, Міндаугас Роюс,  Антанас Содейка, Гінтарас Янушявічюс, Марійонас Микутавичюс, Марійонас Мікутавічюс та ін.
У Литві проходять наступні музичні фестивалі: опен-ейр «Be2gether» , фестиваль класичної музики «Музикальна осінь», Вільнюський фестиваль, фестивалі хорів, джазові фестивалі у Каунасі, Вільнюсі, Клайпєді, Друскінінкай. Список грандів сцени, прекрасних музикантів, співаків та диригентів нескінченний: П.Гєнюшас, П.Вішняускас, М.Рубацкітє, С.Стонітє, С.Трімакайтє, В.Норейка, С.Сондецкіс, П.Рінкявічюс, Й.Домаркас.
До Національної філармонії в Києві 2011 року приїжджала литовська скрипалька Даля Кузнєцовайтє.
На міжнародному фестивалі «Гогольфест» звучала сучасна музика литовських композиторів у виконанні українського вокального ансамблю Alter Ratio. Керівник ансамблю Ольга Проходько програму вечора присвятила композиціям литовських митців - Бронюса Кутавічюса, Вітаутаса Германавічюса, Рітіса Мажуліса і Марюса Баранаускаса. 
 
Про мову, етногенез, кухню, традиції литовців читайте тут.

 

 

Видання та твори


Коментарі