Сеід Азім Шірвані

Сеід Азім Шірвані
(9 липня 1835 – 20 травня 1888)
азербайджанський поет, просвітник.
 
Народився передгірному азербайджанському місті Шемахи. Навчався у Іраці (Багдаді) і Єгипті, де отримав духовне звання ахунда. Вивчав суспільні науки, цікавився питаннями народної освіти. 
 
Заснував світську школу, де навчав учнів різних мов, знайомив із поезією Сааді, Хафіза, Хайяма у власних перекладах. Духовенство ставиться насторожено до такої «світськості», до того ж поет все більше і більше відходив від релігійних справ і посвячував себе поетичній творчості і народній освіті. Це призвело конфлікту, у результаті чого Шірвані відсторонили від викладання.
 
У місті Шемахи поет був головою об’єднання «Дім чистих», підтримуючи зв’язки з аналогічними об’єднаннями у інших культурних центрах Азербайджану. Творив у різноманітних жанрах – від рубаїв до підручників з літератури. 
 
Писав про людяність і земну любов, а також про прагнення до знань, яке змінює людську сутність. Вплинув на стрімкий розвиток сатири в азербайджанській літературі, гротескно висміюючи людські вади, проте даючи «рецепти» від них. Найвідоміші твори – «Похорони пса», «Хабар богові», «Сатана» тощо. 
 

Видання та твори


Коментарі