Вороний Юрій Юрійович

1895 — 1961

Вороний Юрій Юрійович (Георгій Георгійович) 
 
1895 - 1961 (дата і місяць народження та смерті невідомі)
 
Юрій Вороний – український хірург, професор, вчений, який 3 квітня 1933 року провів першу у світі операцію з пересадки трупної нирки людині.
Науковець довів можливість у клінічних умовах пересаджувати не тільки шматочки тканин, а цілі органи живій людині, спростувавши теорію про так звану трупну отруту.  З Юрія Вороного почався новий етап в розвитку світової клінічної трансплантології.
Юрій маловідомий в Україні, бо довго «типово» вважався російським хірургом, не зважаючи на переслідування, доноси, терор, заборону оперувати у зв’язку з перебуванням на окупованій території та участі в Бою під Крутами.
 
Юрій Юрійович (за метриками Георгій Георгійович) Вороний народився в 1895 р. в с. Журавка під Прилуками (нині Чернігівська обл.) у родині професора математики Варшавського університету  Георгія Феодосійовича Вороного. Батько хірурга — всесвітньо відомий учений, що разом із німецьким математиком Мінковським заклав основи нової науки — геометрії чисел. Загальновідомі діаграми Вороного досі використовуються в роботехніці, біоінженерії, кристалографії. 
Династія Вороних походить з козацького роду. Дід Юрія Вороного був директором Прилуцької гімназії, професором словесності, викладачем Ніжинського ліцею. Стараннями Вороних у Журавці ще 1885 року було збудовано один із перших на цілу Російську імперію завод із переробки лікарських рослин. Крім того, брат Юрія Вороного Олександр Вороний винайшов спосіб лікування раку (1938), але після доносу за спробу надрукувати свою працю за кордоном був заарештований і загинув у засланні. 
Сім'я Ю.Ю. Вороного проживала на території Харківської міськлікарні в окремому будинку, на другому поверсі. Разом з Юрієм Юрійовичем і його дружиною Вірою Йосипівною проживали і їхні діти. 
Учитися Юрій Вороний почав в одній з Варшавських гімназій, а після смерті батька від ниркової хвороби, навчання довелося завершувати в Прилуцькій гімназії. 
Навчання майбутній трансплантолог продовжив 1913 р. на медичному факультеті Київського університету ім. Св. Володимира. 
У період Першої світової війни Ю. Вороний студентом-медиком працював в одному з перев'язувальних загонів допомоги воїнам.
16 січня 1918 р. Юрій Вороний брав участь у бою під Крутами, про що пізніше йому ще не раз нагадає радянська влада.
Диплом Київської державної медичної академії (Київського медичного інституту) Юрій отримав у 1921, з 1923 р. він працює в академії ординатором.
У 1926 р. Юрій Юрійович призначений асистентом науково - дослідницької кафедри факультетської хірургії Харківського медичного інституту, яку очолював видатний учений, автор численних розробок з трансплантології та переливання крові, професор В.М. Шамов.
  1931 року Вороний призначений старшим науковим співробітником Інституту гематології і переливання крові (Всеукраїнського інституту невідкладної хірургії і переливання крові) у Харкові.
У 1931-36 р. Юрій працює над складними операціями у Херсоні.
3 квітня 1933 року у Харкові Ю.Ю. Вороний провів першу у світі операцію з пересадки трупної нирки людині.
Звіт про операцію був опублікований в італійському журналі «Vinerva Chirurgica» в якому зазначалось, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати. Ця пересадка нирки була першою в історії спробою пересадки будь-якого цілого органу людині, хоча й реципієнтка прожила з новим органом лише 48 годин. Причинами смерті стали фактори несумісності тканин і органів, групова належність донора і реципієнта
Цією операцією Юрій Вороний довів на практиці, що живій людині можна пересаджувати в клінічних умовах не лише фрагменти тканин, а й цілі трупні органи. Так почався новий етап в розвитку світової клінічної трансплантології. 
Ю. Ю. Вороному належить подвійний пріоритет — першої клінічної пересадки нирки та першого використання в клініці трансплантації кадаверної нирки. Цей пріоритет був уперше визнаний на Всесвітньому конгресі трансплантологів у 1966 році, уже після того, як Крістіан Бернард пересадив серце.
Препарат пересадженої нирки дотепер зберігається на кафедрі патологічної анатомії Харківського національного медичного університету.
Наприкінці 1935 р. Юрію був присуджений ступінь кандидата медичних наук без захисту дисертації, а в листопаді 1936 р. він був призначений завідувачем кафедри хірургії Харківського стоматологічного інституту.
З початком Вітчизняної війни, Ю.Вороний був залишений на тимчасово окупованій території, де здійснив ще одну унікальну операцію, пришивши дівчині відірвану вибухом снаряда праву руку. 
23 лютого 1942 р. вчений переїзджає з Харкова в с. Нова Водолага Харківської області, де працює сільським лікарем до 13 лютого 1943 р.
26 лютого 1943 р., коли розпочався наступ радянських військ, Ю.Ю. Вороний був захоплений німцями в полон. Утримували його в пересувному німецькому лазареті як полоненого санітара, що виконував всю чорну роботу. Під час перебування лазарету в Житомирі, Вороному пощастило втекти.
 Вже з 25 січня 1944 р. Юрій Юрійович розпочав працювати в лікувальних установах Житомира урологом, бо радянська влада заборонила йому практикувати хірургію після перебування на окупованій території. 
1949 р., працюючи в Житомирській обласній лікарні, Юрій Вороний виконав ще 4 операції з пересадження трупної нирки.
У травні 1950 р. Вороний переведений до Києва в Інститут експериментальної біології і патології ім. О.О. Богомольця завідувачем відділенням експериментальної хірургії.
Через 2 р. Юрій захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук, що була присвячена питанням патогенезу і терапії травматичного шоку та по 1961 р. працює у Київському інституті гематології і переливання крові. 
Піонеру трансплантології Ю. Ю. Вороному належить 48 наукових праць з найбільш актуальних проблем медицини.
Помер Вороний у Києві 1961 р. від хронічного коронарного захворювання. Похований на Байковому кладовищі.
 
6 жовтня 2011 року на будівлі Інституту дерматології і венерології НАМН України в Харкові відкрили меморіальну дошку  Юрію Вороному.
 

Видання та твори


Коментарі