Івасюк Микола

1865 — 1937

Івасюк Микола
(14 квітня 1865 25 листопада 1937)

українських художник, педагог, автор полотна «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ».

Народився в м. Заставні (тепер райцентр Чернівецької області).

Освіту здобував, спочатку у Віденській (1884-89) та Мюнхенській (1890-96) академіях мистецтв. З 1897 році жив і працював у м. Чернівці, де 1899 року заснував художні курси при міському промисловому музеї, у 1904 року — художню школу для обдарованих дітей з бідних сімей – першу на Буковині.

Навчання в Художній школі відбувалося на основі методів Миколи Мурашка – українського художника та педагога, який 1875 року відкрив Київську рисувальну школу, що стала значним мистецьким осередком північного регіону. В більшості своїй учні школи представляли ту лінію українського малярства межі століть, яка успадкувала традиції передвижників, зокрема, їхні естетичні ідеали, де реалізм є основним художнім засобом, а буденність – визначальною категорією краси.

Працюючи у галузі портретного та побутового жанру, Микола Івасюк здобув широке визнання як майстер історичної картини. У 1912 році він завершує свою найвідомішу багатофігурну композицію – «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ», над якою працював 20 років. Зараз вона зберігається в Київському державному музеї українського мистецтва.

Картина відображає момент, коли після зняття облоги Замостя в день святвечора 1648 року Богдан Хмельницький урочисто вступає до Києва. Проїхавши через Золоті ворота, гетьман зі старшиною наблизився до Софіївського собору, де його вітають митрополит і духовенство. За свідченнями сучасників, перед Першою світовою війною в Західній Україні кольорова репродукція цієї картини була майже в кожній українській хаті.

При розробці теми Івасюк користувався порадами Іллі Рєпіна – безсумнівного авторитета в царині історичного живопису. Рєпін у своїй книзі «Далекое близкое», зокрема в листі від 5 листопада 1893 року, пише про Івасюка: «Він трактує переважно українські сюжети: то козака з дівчиною, то запорожця в степу, уже довгий час він розробляє сюжет «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва». І тут якнайкраще справдилося моє переконання про перешкоду професора. Перший ескіз, який Івасюк зробив сам, без будь-чиєї поради – найкращий. В ескізі є життя і натуральність виконання. Але Ліцен-Майер, професор Івасюка, забракував його сцену, створену безпосередньо уявою, і ввів класичну умовність – неприродню, театральну. Івасюк, одначе, це відчув і відклав виконання до більш сприятливих умов». Саме Рєпін радив Івасюкові після закінчення Академії повернутися до України, оскільки там для нього було би найкраще поле діяльності.

Козацька тематика в творчості художника репрезентована також картинами «Богдан Хмельницький під Зборовом» (1892), «Битва під Хотином» (1903), «Кубанські козаки у Львові» (1917), «Богун під Берестечком» (1919) та ін. Протягом життя Микола Івасюк створив понад 500 художніх полотен. Доля більшості картин досі невідома. Ймовірно, частина із них перебувають у приватних колекціях в Європі.

У 1915 році Івасюка, захопленого у полон російськими військами як «німецького шпигуна» (дружина Микола Івасюка була німкенею), вислано до м. Ростов-на-Дону (тепер РФ). Через два роки він повертається в Україну, працює і організовує виставки у Львові, Чернівцях і Києві.

У 1919 році, як художнику з високим міжнародним авторитетом, уряд Директорії УНР доручив Івасюку створити ескізи для поштових марок УНР. Микола Івасюк виконав малюнки восьми з 14 марок і зробив загальне оформлення серії, що отримала назву «віденської» за місцем друку. Друк марок був завершений 31 травня 1921 року, проте у зв'язку з витісненням військ Директорії за межі України марки поштового застосування не мали, а сам факт їх існування ретельно приховували.

На запрошення уряду Української РСР наприкінці 1926 року Івасюк з сім'єю переїхав на постійне місце проживання в Київ, був професором Київського художнього інституту. З 1927 року працював у системі Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ), виконував художні плакати для фільмів, малюнки для журналу «Кіно». З жовтня 1930 року Микола Івасюк – науковий пра­цівник підвідділу графіки картографічного відділу Всеукраїнського будівельного інституту.

У липні 1937 Івасюка заарештували органи НКВС, звинувативши у шпигунстві на користь Німеччини (), розстріляний у Биківні, за іншими даними — в Жовтневому палаці, похований у Биківні.

Посмертно реабілітований «за відсутністю складу злочину» у 1980 році.

У 2013 році у Чернівецькій області було започатковано премію імені Миколи Івасюка. Відзначають нею художників, різьбярів, скульпторів, вишивальниць і працівників культури.

Видання та твори


Коментарі