Генуезька фортеця у Судаку

Розмір: 179.7 Kb

Матеріал надано користувачем: Library Resources (libres3)

Опис


Генуезька фортеця - пам'ятник середньовічної архітектури світового значення, це єдина Генуезька цитадель, що збереглася в Криму.

Коли в другій половині XII століття в Криму з'явилися посланці могутньої Візантійської держави - венеціанці, пізанці й генуезьці, те вони активно торгували з російськими, половецькими й середньоазіатськими купцями. Поступово генуезьці захопили все узбережжя від Боспору (Керчі) до Херсонеса (нинішній район Севастополя). Кафу (Феодосія) стала столицею колонії в Криму, а Судак, було вирішено зробити військовою базою. Почали саме зі спорудження знаменитої тепер на увесь світ фортеці. Ця фортеця на своєму столітті настрадалась досхочу й надивилася всякого. Її кілька разів штурмом брали турки-сельджуки, татари. На її каменях дотепер можна розглянути сліди від ядер, гострих клинків і пік. Як показало час, Генуезька фортеця була далеко не бутафорською: усе витримала. Видно, розумілися на фортифікації італійці

Побудована по проекті генуезьких фортифікаторів у кращих традиціях західноєвропейського середньовіччя, фортеця вражає досконалістю інженерної думки. Площа фортеці - 29,5 гектара. Вона розташована на конусоподібній горі древньому кораловому рифі. Зі сходу й півдня цитадель неприступна, із заходу - важкодоступна, з північного сходу доступ перепиняє глибокий рів. Фортеця має два яруси оборони. Нижній являє собою зовнішню масивну стіну висотою 6-8 метрів і товщиною 1,5 - 2 метри. Стіна укріплена чотирнадцятьома бойовими 15-метровими вежами й комплексом Головних воріт. Верхній ярус складається з Консульського замка й веж, з'єднаних стіною, а також комплексу Дозорної вежі на самій вершині

Між цими оборонними ярусами розташовувалися вулиці й мирні міські будови, залишки міських кварталів чітко видні й понині на сході й при заході сонця

Місто завжди перебувало на напіввійськовому або воєнному стані. Відомо, що консул, що є комендантом фортеці, начальником гарнізону й керуючим фінансами, не мав права проводити ні однієї ночі поза містом. Після заходу сонця ворота фортеці защіпалися, і піднімався звідний міст через рів

Двоповерхова Дозорна вежа на самій вершині в плані утворить неправильний чотирикутник. Від вежі залишилося тільки три стіни, четверта обрушилася в море. Збереглися сліди каміна, ніші, кам'яні сходи. Ще наприкінці XIX століття на одній зі стін чітко вимальовувалася фреска, що зображувала католицьку мадонну, серце якого простромлене сімома мечами. Зважаючи на все, це була домашня капела, присвячена святій Діві Марії

Поруч із Дозорної розташована Кутова вежа. Напис на плиті, умурованої в стіну, дозволяє точно датувати будівлю 1386 роком. У стіни вежі вправлені ще 27 плит із хрестами різної форми. По обидва боки її вирубані в скелі два басейни, які наповнювалися водою з невеликої річки

Консульський замок - це цілий комплекс споруджень, самий цікавий зі збережених у фортеці. Головна вежа, названа донжоном, займає весь поперечний простір верхньої частини фортеці й з'єднана товстими стінами із другою вежею в північно-східному куті замка. На першому поверсі цієї вежі є ніша з округлим верхом. Невелику плиту над нею ніколи прикрашало барельєфне зображення Георгія Переможця, звідки і йде назва вежі - Георгіївська. У консула був, імовірно, свій будинок біля замка, але у воєнний час він жив тільки в донжоне, у великій кімнаті з каміном, розташованої на першому поверсі

Дуже цікаві збережені написи на воротах і вежах нижньої кріпосної стіни. Над воротами на кам'яній плиті висічено: "1389 року, дев'ятого дня липня, під час керування відмінного й могутнього чоловіка пана Батисту ди Зоали, колись ... Андоло, високоповажного консула Солдайі. Богу віддяка". На плиті, вправленої в північну стіну, написано: "У перший день серпня, під час керування відмінного й могутнього чоловіка пана Якоба Торселло, високоповажного консула й коменданта Солдайі". Дата нерозбірлива, але ще наприкінці XIX століття можна було розібрати 1382 або 1385. Під бійницями вежі Беріабо ди Франки ди Пагано перебувала плита з написом: "1414 року, у четвертий день липня, будівля дійсної фортеці вся кінчена...". Кругла вежа відрізняється від інших своєю напівкруглою формою, існує гіпотеза, що вона була побудована ще візантійцям. Під вежею виявлена більше древня кладка. При розкопках 1928 року в самому нижньому шарі землі виявилися залишки глиняної лощеної посуди й інші предмети таврського походження. Плита на вежі Лукині де Флиско Лавани говорить: "1409 року, у перший день серпня...". Західну стіну вежі Коррадо Чикало раніше прикрашала плита із зображенням герба Генуї й орлів з боків. На плиті рік зведення вежі - 1404.

Вражає своєю долею древній храм на території фортеці. По припущенню А.Л.Бертье-Делагарда й інших учених, спочатку тут була мечеть, побудована турками-сельджуками в 20-і роки XIII століття. Потім вона, була перебудована в православний храм, а після цього генуезьцями - у храм католицький. Після узяття Судака турками вона знову перетворилася в мечеть. А після приєднання Криму до Росії тут була православна військова церква, німецька кірха, вірмено-католицький храм.

джерело

Більше про Херсонес:
Зубарь Виталий. Хора Херсонеса Таврического на Гераклейском полуострове. История раскопок и некоторые итоги изучения
Гриневич К. Э. Иллюстрированный путеводитель по Херсонесу Таврическому : история, руины, музей
Белов Г. Д. Отчет о раскопках в Херсонесе за 1935–36 гг.
Раскопки поселения Маслины в Северо-Западном Крыму

Файли


-genyeska fortecj 2.jpg jpg (20 Kb)

3.jpg jpg (78.4 Kb)

sudak.jpg jpg (81.3 Kb)

Коментарі